Основні поняття, цілі та завдання прогнозування соціально-економічних процесів. Етапи та принципи прогнозування

Конспект лекцій за темою

«Прогнозування соціально-економічних процесів»

(частина 1 навчально-методичного комплексу

«Прогнозування соціально-економічних процесів»)

методичні матеріали з питань самостійної роботи

із спеціальною літературою

Том 1

Севастополь

ББК 65.23я75

Б65

Кондіус І.С., Конспект лекцій за темою: «Прогнозування соціально-економічних процесів» (частина 1 навчально-методичного комплексу «Прогнозування соціально-економічних процесів»): методичні матеріали з питань самостійної роботи із спеціальною літературою / Том 1 / І.С.Кондіус. – Севастополь: Севастопольський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації, 2013. – 76 с.

Цей посібник є першою частиною навчально-методичного комплексу «Прогнозування соціально-економічних процесів», що розроблений автором для слухачів системи підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування і призначений для використання під час вивчення питань збалансованого регіонального розвитку та прогнозування соціально-економічних процесів.

Матеріали посібника використовувалися під час навчання учасників проекту «Навчання кадрів для забезпечення стійкого розвитку Севастопольського регіону в сучасних умовах».

Рекомендовано навчально-методичною радою Севастопольського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Протокол №3 від 24.04.2013р.

© КЗ «Севастопольський центр

перепідготовки та

підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій», 2013

ЗМІСТ

ВСТУП.. 5

ЛЕКЦІЯ 1 «Методологічні основи прогнозування соціально-економічних процесів». 7

1.1 Основні поняття, цілі та завдання прогнозування соціально-економічних процесів. Етапи та принципи прогнозування. 7

1.2 Передбачення як випереджувальне відображення дійсності 12

1.3 Прогнозування та планування, їх задачі, схожість та відмінності 13

1.4 Місце прогнозування серед функцій управління соціально-економічними процесами. 15

1.5 Види та призначення прогнозів, методи та параметри прогнозів. 17

1.6 Досвід прогнозування закордоном. Поточний стан прогнозування в Україні 25

1.7 Структура прогнозування розвитку національної економіки. 26

1.8 Інформаційне забезпечення прогнозування соціально-економічних процесів. 32

ЛЕКЦІЯ 2 «Метод знаходження кривої підгонки». 34

2.1 Основні види кривих підгонки. 34

2.2 Коефіцієнт детермінації та інші способи оцінки моделей. 38

2.3 Верифікація прогнозів. EX POST як імітація процесу. 40

ЛЕКЦІЯ 3 «Метод екстраполяції тенденції по одному часовому ряду». 44

3.1 Поняття тенденції, способи встановлення наявності тенденції 44

3.2 Прості методи екстраполяції тенденції 45

3.2.1. Екстраполяція на основі аналітичних показників рядів динаміки. 45

3.2.2. Екстраполяція на основі плинної середньої 53

ЛЕКЦІЯ 4 «Метод згладжування і сезонне прогнозування». 59

4.1 Наївна модель. 59

4.2 Способи усунення тренда. 60

4.3 Моделі згладжування для часових рядів, що не мають тренда:модель ковзного середнього, модель експоненційно зваженого ковзного середнього, комбінована модель. 62

4.4 Визначення початкових значень моделі 67

4.5. Моделі згладжування з трендом: модель Холта, модель Брауна. 69

ВСТУП

Формування сучасної економічної системи України потребує невідкладного збереження балансу трьох видів ресурсів: економічних, природних та людських, що утворюють соціо-еколого-економічну систему, при відсутності динамічного зростання, порушенні рівноваги та збалансованості функціонування якої починаються якісно нові процеси, що можуть призвести до повного її краху.

Конспект лекцій за темою: «Прогнозування соціально-економічних процесів» розроблений з метою формування у слухачів системи теоретичних знань та практичних навичок з питань етапів, методів і моделей прогнозування соціально-економічних процесів, а також їх застосування при прогнозуванні процесів в економічних системах на мікро- та макрорівні.

Контроль знань здійснюється під час навчання.

Послідовність вивчення розділів дисципліни задається тематикою лекцій та завдань для самостійної роботи, що доводяться в процесі лекцій.

Перелік рекомендованої літератури, на яку дається посилання під час вивчення дисципліни, подано в наступній таблиці.

Таблиця 1 – Перелік рекомендованої літератури

№ пор.	Бібліографічний опис	Кількість примір.	УДК бібліотеки
Основна література
	Кулявець В.О. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. – 194 с.		338.27 К90
	Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учеб.пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и Ко”, 2005. – 400 с.		338.27 В57
	Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Суми: Видавництво «Університетська книга», 2001. – 207 с.		338.27 Г54
	Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування і планування: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: ЦНЛ, 2003.- 188 c.		338.27 Г76
Додаткова література
	Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие: Навчальне видання.- М.: Инфра-М, 1999.- 260 c.-		338.27 Б27
	Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навчальний посібник.- К.: КНЕУ, 2001.- 170 c.		311.2 Є71
	Костина Н.И., Алексеев А.А. Финансовое прогнозирование в экономических системах: Учеб.пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 285 с.		338.27 К72
	Мінченко М.В., Чижов Л.П., Фролков А.В. Планування та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів: Підручник: Навчальне видання.- Суми: Університетська книга, 2004.- 442 c.		332.14 М62
	Пашута М.Т., Калина А.В. Прогнозування та макроекономічне планування: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 192 с.		338.27 П22

ЛЕКЦІЯ 1 «Методологічні основи прогнозування соціально-економічних процесів»

Анотація

Основні поняття, цілі та завдання прогнозування соціально-економічних процесів. Основні етапи та принципи прогнозування. Передбачення як випереджувальне відображення дійсності. Прогнозування та планування, їх задачі, схожість та відмінності. Місце прогнозування серед функцій управління соціально-економічними процесами. Види та призначення прогнозів, методи та параметри прогнозів. Досвід прогнозування закордоном. Поточний стан прогнозування в Україні. Структура прогнозування розвитку національної економіки. Інформаційне забезпечення прогнозування соціально-економічних процесів.

Основні поняття, цілі та завдання прогнозування соціально-економічних процесів. Етапи та принципи прогнозування

Головною проблемою життєдіяльності будь-якої країни є успішний розвиток національної економіки із одночасною соціальною захищеністю населення. Рішення, які приймають керівні органи країн для управління економікою, іноді зумовлюють негативні наслідки, тому передбачення цих наслідків і вибір найкращого шляху розв’язання в конкретній ситуації є головним завданням управління. З огляду на це підвищується роль науково обґрунтованих прогнозів.

Прогнози необхідні за двома основними причинами: майбутнє невизначене і повний ефект від багатьох рішень, що приймаються зараз, не відчуватиметься впродовж певного часу.

Закономірності прогнозування почали з’ясовувати лише впродовж останніх десятиліть. Цей факт пояснюється слабкою потребою в минулому практичної економіки в прогнозах, які б відображали реакцію об’єкта на управління. Постійний соціально-економічний розвиток суспільства потребує невпинного ускладнення процедури управління. За ринкових умов прогнозування стає одним із вирішальних наукових чинників формулювання стратегії й тактики суспільного розвитку.

У наш час прогнозування соціально-економічних процесів сформувалося у спеціальність, виникла нова галузь науки зі своєю специфічною методологією. У розвинених країнах створено інститути прогнозування суспільного розвитку.

Основними, або базисними, поняттями прогнозування є наступні.

Прогнозування соціально-економічних процесів (СЕП) - це наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки та соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціально-економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.

Прогноз - науково обґрунтоване судження стосовно можливих станів об’єкта в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їх здійснення. Прогноз має випадковий характер, та оскільки він будується на підставі аргументованих наукових уявлень про стан і розвиток об’єкта, здійснення його є доволі імовірним. Самі розробники прогнозу оцінюють його як очікуваний, імовірний стан об’єкта в майбутньому.

Процес розроблення прогнозів називають прогнозуванням. Подібно до будь-якого процесу трудової діяльності (зокрема й творчої) характер прогнозування визначають його суб’єкт і об’єкт, застосовувані засоби й методи, а також навколишнє середовище.

Варіант прогнозу – один з прогнозів, що становлять групу можливих прогнозів об'єкту прогнозування.

Метод прогнозування – спосіб дослідження об'єкту прогнозування, направлений на розробку прогнозу.

Методика прогнозування – сукупність методів і правил розробки прогнозів конкретних об'єктів.

Система прогнозування – система методів прогнозування і засобів їх реалізації, функціонуюча відповідно до основних принципів прогнозування.

Споживач прогнозу - організація, підприємство, установа або окрема особа, що використовує результати прогнозів, а також у ряді випадків формулює завдання на прогноз.

Суб'єктами прогнозування соціально-економічного розвитку є органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, також науково-дослідні й консалтингові організації, окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів.

Об'єктом соціально-економічного прогнозування є соціально-економічні процеси (СЕП) – тобто сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання [32]. Практична діяльність суб'єкта стосовно об'єкта прогнозування полягає у тому, щоб певними методами і з використанням певного інструментарію вивчити інформацію про об'єкт або систему і перетворити її в інформацію про майбутнє об'єкта або системи.

Економічні (природні) процеси - це процеси між людиною й природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів, або інтелектуальних продуктів – інформаційних та інноваційних процесів.

Соціальні (суспільні) процеси – це процеси взаємовідносин між людьми щодо забезпечення виробництва або надбання та споживання створених продуктів. Соціальні (суспільні) процеси формують сферу соціальної економіки, яка охоплює соціальні технології та пов’язані із ними політичні й організаційні процеси.

Взаємодія різноманітних процесів зумовлює утворення комбінованих видів: інформаційно-економічних, виробничо-економічних, інноваційно-економічних (у сфері природних процесів), політико-економічних, соціально-економічних та організаційно-економічних (у сфері суспільних процесів). Зв’язок між природними і суспільними процесами опосередковують процеси ринкового й інституціонального регулювання (див. рис.1.1.1).

Рис. 1.1.1 – Соціально-економічні процеси та їхній взаємозв’язок із іншими процесами в економіці

Предметом соціально-економічного прогнозування є пізнання закономірностей соціально-економічних процесів у майбутньому, дослідження способів розроблення прогнозів.

Метою соціально-економічного прогнозування є створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Ці передумови передбачають:

- науковий аналіз тенденцій зміни соціально-економічних процесів;

- варіантне передбачення розвитку соціально-економічних процесів з огляду на наявні тенденції й окреслену мету;

- оцінювання ймовірних наслідків ухвалених рішень;

- обґрунтування напрямів соціально-економічного та науково-технічного розвитку.

Завданням соціально-економічного прогнозування, з одного боку, є з'ясування перспективи найближчого або віддаленого майбутнього, вважаючи на реальні процеси сьогодення, а з іншого - сприяння розробленню оптимальних програм і планів економічного та соціального розвитку об’єкта, що має ґрунтуватися на пропонованому прогнозі й враховувати оцінку прийнятого рішення з позицій його наслідків у прогнозованому періоді.

Етап прогнозування - частина процесу розробки прогнозів, що характеризується своїми задачами, методами і результатами.

Процес прогнозування в найзагальнішому вигляді включає 8 етапи:

1) передпрогнозна орієнтація;

2) розробка завдання на прогноз;

3) прогнозна ретроспекція;

4) прогнозний діагноз;

5) прогнозна проспекція;

6) верифікація прогнозу;

7) коректування прогнозу;

8) синтез прогнозів.

Основними функціями прогнозування є:

· науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій;

· дослідження об'єктивних зв'язків соціально-економічних явищ господарського розвитку у конкретних умовах;

· оцінка сформованого рівня розвитку, конкретної ситуації і виявлення тенденцій, які можуть скластися у майбутньому, передбачення нових ситуацій та їх оцінка;

· виявлення можливих альтернатив розвитку економіки у перспективі, нагромадження наукового матеріалу для обґрунтованого вибору певних рішень.

Принципи прогнозування:

1) варіантність – розробка декількох варіантів прогнозу, виходячи з особливостей робочої гіпотези, постановки мети (у нормативному прогнозуванні) і варіантів прогнозного фону;

2) веріфікуємість – перевірка достовірності, точності і обґрунтованості прогнозів;

3) безперервність – принцип прогнозування, що вимагає коректування прогнозів в міру необхідності під час вступу нових даних про об'єкт прогнозування;

4) рентабельність – перевищення економічного ефекту від використання прогнозу над витратами на його розробку;

5) системність – взаємна ув'язка всіх прогнозованих показників, а також параметрів прогнозів;

6) узгодженість – принцип прогнозування, що вимагає узгодження нормативних і пошукових прогнозів різної природи і різного періоду попередження.