Дійсні дані зображуються в експоненціальній формі

S

E

M

тут S – знак числа, E – порядок, M – мантиса числа. В залежності від формату зображення дійсні дані можуть бути таких типів: Real (8 байтів), Single (4 байти), Double (8 байтів), Extended (10 байтів), Comp (8 байтів), Currency (8 байтів).

Тип дата-час визначається ідентифікатором типу TDateTime і призначений для зберігання дати і часу. У внутрішньому (машинному) зображенні займає 8 байтів.

Вирази та операції. Вираз – це форма запису, що вказує, які потрібно взяти операнди і які виконати над ними операції, щоб обчислити значення виразу. Як операнди у виразі можуть використовуватися сталі, змінні і функції (наведені у додатку) різних типів, для яких дозволені певні операції. Вирази обчислюються зліва направо за пріоритетом операцій і врахуванням дужок. Серед операцій встановлено такий пріоритет:

унарні +, -, not, @;

мультиплікативні *, /, div, mod, and, shl, shr;

адитивні +, -, or, xor;

відношення =, <>, <, >, <=, >=, in.

Oператори. Оператор присвоєння має вигляд

<змінна>:=<вираз>.

При виконанні цього оператора обчислюється значення виразу і

присвоюється змінній. Вираз і змінна повинні бути сумісними за присвоєнням.

Складений оператор – це набір будь-яких операторів, узятих в операторні дужки begin … end. Цей набір операторів розглядається як одно ціле.

Умовний оператор використовується для розгалуження обчислювального процесу і має вигляд

if <умова> then <оператор1> [else <оператор2>],

де if, then, else – зарезервовані слова; <умова> – вираз логічного типу; <оператор1>, <оператор2> – будь-які оператори мови, [ ] – тут і надалі означають, що у відповідному операторі така складова оператора є необов’язковою. При виконанні оператора if обчислюється й аналізується значення виразу. Якщо результат дорівнює true, то виконується <оператор1>, а <оператор2> пропускається; якщо результат дорівнює false, навпаки <оператор1> пропускається, а <оператор2> виконується. Якщо група else <оператор2> відсутня, то при значенні виразу true виконується <оператор1>, а при значенні false <оператор1> пропускається.

Оператор безумовного переходу має вигляд

goto <мітка>

і означає перейти на оператор з <міткою>.

Оператор вибору дозволяє вибрати одно із можливих продовжень програми і має вигляд

case <ключ_вибору> of

<список_вибору>

[else <оператор>]

end,

де case, of, else, end – зарезервовані слова; <ключ_вибору> – вираз порядкового типу; <список_вибору> – одна або декілька конструкцій виду <список_сталих_вибору>: <оператор>; <стала_вибору> – стала того ж типу, що й вираз <ключ_вибору>; <оператор> – довільний оператор мови. При виконанні оператора вибору обчислюється значення виразу <ключ_вибору> і порівнюється зі сталими списків вибору. Якщо таке значення знайдено, то вибраний оператор виконується і оператор вибору завершує свою роботу. Якщо в списках вибору не буде знайдена стала, яка відповідає значенню ключа вибору, то виконується оператор групи else, а якщо і його немає (про це нагадують дужки – [ ]), то оператор вибору завершує роботу.