Фактори, які впливають на продуктивність праці

Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, які впли­вають на продуктивність праці.

Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ус­кладнюють появу трудових зусиль.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характери­стик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, корис­туються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці-класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в основу яких покладено такі показники:

- інтелектуальне та емоційне навантаження;

- тривалість зосередженого спостереження;

- кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важли­вими;

- кількість сигналів на годину;

- темп;

- час активних дій;

- необхідність самостійного пошуку пошкоджень;

- монотонність праці;

- напруження зору;

- точність виконання роботи;

- змінність;

- режим праці та відпочинку.

Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий — незначну. Працездатність залежить від таких факторів, як вік, здоров'я людини, стать, навички у роботі, санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули.

Подовжити стійку працездатність можна за рахунок ► оптимального рівня напруги психофізіологічних функцій, ► комфортними умовами праці, > правильним поєднанням режимів праці та відпочинку, ► про­веденням фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, ► вико­ристанням спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв, ► спеціальним інформуванням людини про результати її діяль­ності, ► наглядом і контролем за її роботою. Комфортні умови забез­печують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий час.

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів — актив­ний і пасивний.

Активний відпочинок — це, наприклад, заняття спортом, ту­ристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліп­шенню психічного стану особистості, настрою.

Пасивний відпочинок — перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом стійкого відпочинку є сон.

Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відпір — все це негативно позначається на стані людини, а відповідно на активності її життєдіяльності.

На працездатність людини впливають і пори року. Наприклад, зни­ження працездатності спостерігається весною, особливо у працівників з нервово-емоційним перенапруженням.