Г) міжнародний звичай

4. Правило поведінки, що визнається державами й іншими суб'єктами міжнародного права в якості юридично обов'язкового є:

а) міжнародний звичай;

б) норма міжнародного права;

в) обов'язок суб'єкта;

г) міжнародний договір.

5. Повна переробка тексту міжнародно-правового акта чи окремих його статей із прийняттям на цій основі норм внутрішнього права.

а) трансформація;

б) імплементація;

в) легітимація;

г) ратифікація.

6. Теорія, яка ґрунтується на визнанні міжна­родного та внутрішнього права єдиною системою права є:

а) теорією міжнародного права;

б) дуалістичною теорією;

в) моністичною теорією;

г) теорією загального права.

7. Типи положень національної правової системи, включаючи конституцію, закони, нормативні акти, укази, судову практику, звичаєві правила та практику, а також правила, що випливають із міжнародних документів, які мають обов'язкову силу, складають:

а) внутрішньодержавне право;

б) публічне право;

в) публічне і приватне право;

г) приватне право.

8. Перетворення норм міжнародного права на норми внутрішнього права:

а) трансформація;

б) імплементація;

в) легітимація;

г) ратифікація.

9. Теорія, відповідно до якої норми міжнародного права не можуть діяти у внут­рішньому правопорядку, і навпаки, норми внутрішнього права не діють у міжнародно-правових відносинах, є:

а) теорією міжнародного права;

б) дуалістичною теорією;

в) моністичною теорією;

г) теорією загального права.

10. Правотворчість – це …:

а) процес виникнення і розвитку права у формі правосвідомості;

б) правова форма діяльності держави, пов'язана із встановленням (санкціонуванням), змі­ною, скасуванням юридичних норм;

в) правова форма діяльності суб’єктів міжнародного права, пов'язана із встановленням юридичних норм;

г) правова форма діяльності суб’єктів міжнародного права, пов'язана із встановленням (санкціонуванням), змі­ною, скасуванням юридичних норм.

Реферати (ессе), презентації:

1. Місце курсу в системі юридичних дисциплін.

2. Сутність і принципи міжнародного правотворчого процесу.

3. Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі.

4. Участь громадськості у міжнародному правотворчому процесі.

5. Кодифікація і подальший розвиток міжнародного права.

Література: 4, 5, 6, 30, 31, 51, 65, 71, 75, 76, 78, 92, 95, 102, 107, 115, 119, 121.