Міжнародне співробітництво в організації географічних досліджень

В епоху глобалізації глобалізується і географія (через взаємопроникнення ідей, методів, засто-сування новітніх інформаційних технологій). Форми міжнародного співробітництва різнома-нітні: Міжнародна програма, Міжнародний рік, Міжнародний експеримент тощо. Найчастіше об’єктами міжнародних географічних дослід-жень стають Арктика, Антарктида, Світовий океан, процеси в атмосфері та літосфері.

Ще у ході проведення першого Міжнародного полярного року (1882 р.) узяли участь 12 країн. Було створено 13 науково-дослідних станцій в Арктиці і дві — поблизу Антарктики. Учені створили перші карти поширення полярних сяйв, здобули відомості про погоду та рух криги у Північному Льодовитому океані, явища у магнітному полі Землі. Дослідники з’ясували, що погода у помірних широтах північної півкулі (у тому числі в Україні) певною мірою залежить від руху повітря в Арктиці.

У 1932-1933 роках проведено другий Міжнародний полярний рік за участю 44 країн. Діяло понад 100 станцій у різних районах Землі. Радянські учені створили першу карту глибин Північного Льодовитого океану, встановили безпосередній зв’язок полярних сяйв із сонячною активністю. Американські вчені здобули перші відомості про товщину льодового покриву Антарктиди.

1 липня 1957 року почалося вивчення фізичних процесів у літосфері, атмосфері та гід-росфері за програмою Міжнародного геофізич-ного року. Спостереження проводили 3 тис. наукових станцій. У дослідженні брали участь 70 суден. Спеціально організована служба без-перервно спостерігала за сонячною активністю.

У 1970-х роках у результаті міжнародного експерименту досліджена мінливість океанічних течій, а також виявлені гігантські водяні вихори.

У 1978-1979 роках проводилася міжнародна програма дослідження глобальних атмосферних процесів. Дослідження велися з радянських та американських штучних супутників Землі. Були здобуті відомості про стан атмосфери, поверхні суходолу та океану на усій земній кулі, характер взаємодії атмосфери та океану. У результаті досліджень створено теоретичні основи довго-строкових прогнозів погоди та змін клімату.

У наш час використовуються космічні знімки для вивчення природних процесів і несприят-ливих змін довкілля в різних місцях Землі.

В Антарктиді постійно проводяться дослідження ученими різних країн (США, Австралії, Великобританії, Росії та інших). Діє й українська станція «Академік Вернадський».

Координація географічних досліджень у світі здійснює Міжнародний географічний союз, який проводить свої з’їзди кожні чотири роки.

Організацією й координуванням сучасних вітчизняних географічних досліджень займається Інститут географії Національної Академії наук України (директор — академік Л.Г.Руденко), та Географічне товариство України (президент — професор П.Г.Шищенко).