Ґрунт та його гігієнічне значення

Ґрунт – поверхневий шар літосфери (завтовшки від декількох міліметрів на скельних породах до 10 м в низинах), що сформований внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів. Ґрунт складається з поверхневого (0-25 см) орного або гумусного шару, якому властива родючість, і власне ґрунту.

Гігієнічне значення ґрунту:

– середовище, в якому відбуваються процеси трансформації та накопичення сонячної енергії;

– провідна ланка кругообігу речовин у природі, середовище, в якому безперервно перебігають різноманітні складні процеси руйнування та синтезу органічних речовин;

– головний елемент біосфери, де відбуваються процеси міграції, трансформації та обміну всіх хімічних речовин;

– формує хімічний склад продуктів харчування рослинного і тваринного походження;

– визначає кількісний та якісний склад води поверхневих і підземних джерел господарсько–питного водопостачання;

– впливає на якісний склад атмосферного повітря;

– відіграє роль у створенні радіоактивного природного фону;

– є суттєвим клімато- та погодотвірним чинником;

– є фактором урбанізації;

– має ендемічне значення – аномальний природний хімічний склад ґрунту в ендемічних провінціях є причиною виникнення і локального розповсюдження ендемічних хвороб (геохімічних ендемій): ендемічного флюорозу і карієсу, ендемічного зобу, копитної хвороби, молібденової подагри, урівської хвороби або хвороби Кашина-Бека, селенозу, борного ентериту, ендемічної нефропатії тощо;

– має епідемічне значення – може бути фактором передачі збудників інфекційних захворювань та інвазій людей: кишкових інфекцій бактеріальної (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна дизентерія, холера, ешерихіоз), вірусної (гепатит А, ентеровірусні інфекції: поліомієліт, Коксакі, ЕСНО) та протозойної етіології (амебіаз, лямбліоз); зооантропонозів (лептоспірози: інфекційна жовтуха або хвороба Васильєва-Вейля, безжовтушний лептоспіроз, бруцельоз, туляремія, сибірка); мікобактерій туберкульозу; спороутворюючих клостридій – збудників правцю, газової гангрени, ботулізму; геогельмінтозів – аскаридозу, трихоцефальозу, анкілостомідозу.

– є природним середовищем для знешкодження рідких та твердих побутових та промислових відходів за рахунок процесів самоочищення (санітарне значення ґрунту). Самоочищення ґрунту обумовлене наявністю сапрофітних гнильних, нітри- та нітрофікуючих бактерій, простіших організмів, личинок комах, хробаків, грибків, вірусів, бактеріофагів, а також його фізико-хімічними властивостями. Полягає в здатності ґрунту перетворювати органічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами: вуглеводи – на воду і вуглекислоту; жири – на гліцерин і жирні кислоти, а потім – також на воду і вуглекислоту; білки – на амінокислоти, з виділенням аміаку, амонійних солей і подальшим їх окисленням до нітритів і нітратів; сірки білків – на сірководень тощо.