Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи

1 17

мендації з предмета дослідження. Випадає й слушна мож­ливість проконтролювати вміння студента правильно органі­зувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати.

Дипломна робота —■ це кваліфікаційне навчально-нау­кове дослідження студента, яке виконується на завершаль­ному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи сту-дента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріп­лення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеці­альності та застосування їх при вирішенні конкретних нау­кових, виробничих та інших завдань.

До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:

• актуальність теми, відповідність її сучасному стану пев­
ної галузі науки та перспективам розвитку, практичним зав­
данням відповідної сфери;

• вивчення та критичний аналіз монографічних і періо­
дичних видань з теми;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проб­
леми та її сучасного стану, а також передового досвіду робо­
ти у відповідній галузі;

• чітка характеристика предмета, мети і методів дослі­
дження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

• узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки
та практичні рекомендації.

Згідно з навчальними планами окремих спеціальностей студенти V курсу виконують дипломні роботи. До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли і захистили виробничу практику (стаціонар), подали в установлений термін диплом­ну роботу і позитивні відгуки на неї. У такому разі вони звільняються від державних іспитів зі спеціальності.

Курсова (дипломна) робота як самостійне навчально-нау­кове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовува­ти одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Студенту надається право вибирати тему курсової та дип­ломної робіт з числа визначених випускними кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрун­туванням її розробки.

Керівництво курсовими та дипломними роботами здій­снюється, як правило, кваліфікованими викладачами. Органі­зація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами.

Тематика курсових та дипломних робіт щорічно коригуєть­ся з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і реко­мендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Незалежно від обраної теми, структура курсової (диплом­ної) роботи має бути такою: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; кілька розділів (підрозділів), що розкривають теорію питання та досвід прак­тичної роботи; висновки; список використаної літератури; додатки.

Текст курсової (дипломної) роботи можна використати для наступного написання та оформлення доповіді, реферату, статті, тез доповіді та ін.

Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи

Курсова та дипломна роботи мають свою специфіку, їх деталі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівни­ком. Щодо структури, методики їх написання та оформлен­ня вони мають подібні риси, тому будуть проаналізовані спільно.

Раціональніше організувати роботу над курсовою (диплом­ною) роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання курсової (дипломної) роботи. Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на вибір теми, підбір та аналіз літератури з теми дослідження, напи­сання, оформлення і захист курсової (дипломної) роботи (рис. 5.1).

Курсову (дипломну) роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми — з'ясування об'єкта і предме­та — визначення мети і завдань дослідження — виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення — складання попе­реднього плану — написання вступу — виклад теорії і ме­тодики — вивчення досвіду роботи — формулювання вис­новків і рекомендацій — оформлення списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й техніч­не оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захис­ту і захист курсової (дипломної) роботи.

З'ясування

об'єкта,

предмета;

визначення

мети та

завдань

дослідження

Вивчення та конспектування літератури з теми роботи

Вивчення досвіду роботи, проведення експерименту чи анкетування

Формулювання висновків та рекомендацій

Написання вступу та огляду літератури з теми дослідження

Оформлення списку використаних джерел та додатків

Складання робочої картотеки літератури з теми

Вибір теми, ознайомлення з нею, її обґрунтування

Виявлення та відбір літератури з теми

Складання попереднього плану роботи, узгодження його з керівником

Викладення тексту роботи згідно з її структурою

Подання чорнового варіанта роботи науковому керівникові, написання відгуку науковим керівником

Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, підготовка варіанта роботи до рецензування, отримання рецензії

Доопрацювання роботи з урахуванням рекомендацій рецензента, остаточне редагування тексту, чистове оформлення роботи, підготовка

її до захисту

Рис. 5.1. Алгоритм написання курсової (дипломної) роботи

Виконання курсової (дипломної) роботи організується відпо­відно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три ос­новні етапи:

• підготовчий;

• етап роботи над змістом;

• заключний етап.

5.3. Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

Цей етап починається з вибору теми курсової (диплом­ної) роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповні­ше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схиль­ностям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюва­тись у дослідженні.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової (дип­ломної) роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослі­дження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослід­ника інформації. Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект роз­гляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом — те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта до­слідження — це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослі­дження. Треба знати, що об'єкт дослідження — це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет дослідження є таким його еле­ментом, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі до­слідження з певною метою в конкретних умовах.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шля­хом його досягнення. Кінцевий результат дослідження пе­редбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка

відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослі­дження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина — у ви­гляді суспільної корисності; друга — у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження (рис. 5.2).

і Формулювання назви і мети дослідження 1

Для постановки мети дослідження

Для формулювання назви дослідження

Кінцевий результат (суспільна корисність)

Кінцевий результат (конкретна корисність)

Об'єкт дослідження

і*---- ►

Об'єкт дослідження

Предмет дослідження

Шлях досягнення кінцевого результату

Проміжні результати

Предмет дослідження

Проблема дослідження

Завдання дослідження

Рис. 5.2. Схема формулювання назви і мети дослідження

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визна­чити завдання дослідження, які можуть включати такі скла­дові:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять
до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення
сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх
вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв
ефективності, принципів та умов застосування тощо);

• всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчен­
ня практики вирішення даної проблеми, виявлення її типо­
вого стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особли­
востей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити,
перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і

періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирі­
шення даної проблеми;

• експериментальна перевірка запропонованої системи
заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тоб­
то досягнення максимально важливих у відповідних умовах
результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах
часу і зусиль;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо
використання результатів дослідження у практиці роботи
відповідних установ (організацій).

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайом­лення з основними літературними (а можливо й архів­ними) джерелами з теми курсової (дипломної) роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та приста-тейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних ком­плектів спеціальних періодичних видань.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталож­них картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової (дипломної) роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групува­ти в будь-якому порядку залежно від мети або періоду робо­ти над дослідженням.

У початковий період роботи над темою найзручнішою є розстановка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати картки в картотеці за ос­новними питаннями, що розкривають зміст теми курсової (дипломної) роботи. Тоді на каталожних роздільниках олів­цем пишуть назви основних структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки та ін. Картотека напов­нюється картками відповідно до теми розділів і підрозділів, щоб своєчасно звернути увагу на недостатню кількість ма-

теріалу з того чи іншого питання. Доцільно використовува­ти дублювання карток у різних розділах та підрозділах, якщо в статті або монографії розкрито комплекс питань з теми дослідження.

Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках ма­ють бути повними, відповідати вимогам стандарту 7.1 — 84. Крім основних відомостей про видання на картках поміща­ють анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається.

Складену з теми роботи картотеку необхідно дати на пе­регляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або включити до неї. Після узгодження з керів­ником наповнення картотеки встановлюється наявність не­обхідних видань у бібліотеках інституту та міста. Після цьо­го студент розпочинає їх вивчення, переходячи до другого етапу роботи над дослідженням.