Шановний голово, члени комісії !

Вашій увазі пропонуються результати магістерської роботи на тему «Інформаційне забезпечення викладання української мови у вищій школі».

Поступове освоєння можливостей інформаційних технологій у загальноосвітній школі зумовлюють якнайширшу потребу в розробці електронних засобів навчального призначення для майбутніх учителів української мови і літератури.

Залучення ілюстрацій, фотографій, відеофрагментів, як показує аналіз опитувань викладачів, забезпечує більш глибоке занурення в навчальний матеріал, сприяє його емоційному сприйняттю і творчому осмисленню, підвищує мотивацію навчання. Однак з курсів української мови у вищій школіпрактично відсутнє як електронне забезпеченння, так і методичні поради щодо їх ефективного використання. Теоретичне і практичне значення, недостатня розробленість методики використання інформаційних технологій у мовній підготовці визначили вибір теми нашого дослідження.

Об'єктом дослідження є навчально-методичне забезпечення мовно-літературної підготовки у вищій школі, а

предметом -інформаційне забезпечення викладання української мови і літератури у вищому педагогічному навчальному закладі ІІІ- ІV рівнів акредитації.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати структурне наповнення інформаційного забезпечення викладання української мови і літератури і на основі дослідної роботи виявити організаційно-педагогічні умови його використання у вищому педагогічному навчальному закладі ІІІ- ІY рівнів акредитації.

За результатами дослідження встановлено, що

1. Поняття «інформаційне забезпечення» є синонімічним до поняття «засоби інформаційних технологій».

Ресурсна база інформаційних джерел, які сьогодні використовуються у фаховій підготовці, може бути представлена так: стабільні (C D і DVD диски з навчального предмету), і динамічні (електронні навчально-методичні комплекси, інформаційно-довідкові (енциклопедії); Інтернет-джерела предметної спрямованості, засоби контролю (тестові оболонки).

О сновними умовами відбору інформаційного забезпечення для використання їх студентами вважаємо наявність пізнавальної, розвивальної, практичної цінності.

Серед дидактичних функцій інформаційних технологій визначено:

- створення сприятливих організаційно-методичних умов для навчальної діяльності (реалізація принципу наочності; створення стійкого пізнавального мотиву; єдності навчання і виховання);

- покращення психолого-педагогічних умов навчальної діяльності (створення зацікавленості; забезпечення адекватного емоційного стану);

-реалізацію змісту освіти в нових інформаційних умовах.

2. Опитування, проведене нами серед студентів філологічних факультетів педагогічних університетів, виявило, комп'ютером студенти користуються в основному як друкарською машинкою; недостатній рівень інформаційної культури і власне самих викладачів.

Приходимо до висновку: інформатизація освіти повинна здійснюватися не за принципом: навчально-виховний процес для використання нових інформаційних технологій, а навпаки – педагогічно доцільно інформаційні технології мають створюватися для підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

3. Вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду впровадження інформаційного забезпечення, аналіз позитивного і негативного впливу таких інновацій на мотивацію навчання спонукало нас підготувати електронне навчально-методичне забезпечення. Такий комполекс дає можливість здійснити інформаційну підтримку навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дослідної діяльності, системи практик для студентів-філологів.

Структуру інтерактивного комплексу складають електронні навчальні практикуми "Сучасна українська літературна мова", "Наукова робота студентів-філологів". Електронні посібники реалізовуються у вигляді локального web-сайту, який за бажанням легко завантажувався в Інтернет у середовищі Macromedia Dreamweaver 4. Текстовий матеріал подано у форматі HTML у вигляді Web-сторінок. Комп′ютерна розробка уможливлює мобільне використання фрагментів різних посібників одночасно, хоча кожний з них є автономним.

Тісний взаємозв′язок між посібниками на основі гіперпосилань, відкритість оболонки для внесення змін у навчальний матеріал, якість пізнавальної інформації, її естетична цінність – усе це сприяє мотивації навчання і формуванню інтересу до виконання завдань пошуково-дослідницької діяльності.

Експертне оцінювання викладачами, вчителями, інформатиками, допомогло вдосконалити систему навігації та контролю, уникнути зайвих гіперпосилань, подавати невеликі порції інформації, розміщені у 2-3 екрани, список термінів із гіперпосиланнями на текст.

Використання комплексу дозволило викладачам і вчителям доповнити процес викладання навчальних дисциплін комп’ютерними технологіями, підвищити власну інформаційну культуру; студентам – отримати додатковий засіб інформації, поліпшити якість навчання, удосконалити уміння самостійного набування знань, здійснення інформаційної, навчальної, дослідницької діяльності, практичні навички оперування комп’ютерними засобами навчання в ході засвоєння філологічних знань.

Такий комплекс уповні може використовуватися не лише для дистанційного навчання, а й як супровід до лекції. Демонстрація окремих фрагментів на великому екрані дозволить лектору диференціювати інформацію, звертаючи увагу аудиторії на найбільш значущі тексти і доповнюючи їх залежно від рівня підготовки й інтересів студентів. У цілому використання інформаційного забезпечення у викладанні української мови і літератури дозволяє оптимізувати працю викладачів, створити резерв навчального часу, підвищити ефективність навчання.

Залишаються й дискусійні моменти: екранний матеріал не може замінити самостійного читання книг, установка техніки в непристосованих для цього аудиторіях забирає основний час лекції. Отже, інформаційне забезпечення складає лише частину необхідного науково-методичного забезпечення навчального процесу.

4. Намивиявлено організаційно-педагогічні умови використання інформаційного забезпечення. Це розширення діапазону організаційних форм навчально-пізнавальної, пошуково-дослідницької діяльності студентів; забезпечення студентів методикою використання навчальних посібників на електронних носіях, вироблення у викладачів готовності бути носіями нових освітніх технологій. Є доцільність створення міжвузівських колективів розробників електронних посібників, створення умов для інформаційного обміну.

Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що визначені завдання реалізовано, мета досягнута. Дане інформаційне забезпечення може бути використане і в системі підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури.

Результати дослідження знайшли відображення у виступі на міжнародній науково-практичній конференції, за матеріалами дослідження опубліковано 2 статті, 1 тези.