ЗАДАЧА №2

Умова задачі. Інвестиційний проект характеризується показниками, наведеними в табл. 1. Обчислити ефект фінансового важеля.

Таблиця 1

Вихідні дані

Показник	Значення
1. Річний балансовий прибуток, тис. грн. (БП)
2. Сукупні активи, тис. грн. (А)
3. Річний виторг від реалізації, тис. грн. (ВР)
4. Ставка податку на прибуток, %
5. Власний капітал, тис. грн. (ВК)
6. Позичковий капітал, тис. грн, (ПК) у т. ч.:
кредит за кредитною лінією ЄБРР
кредит вітчизняного комерційного банку
7. Кредитний процент:
за кредитною лінією ЄБРР
за кредитом вітчизняного комерційного банку

Розв’язання

Орієнтація виключно на внутрішні джерела фінансування інвестицій знижує ефективність господарської діяльності. Це пояснюється наявністю так званого ефекту фінансового важеля. Ефект фінансового важеля можна трактувати як збільшення рентабельності власного капіталу, зумовлене використанням позичкового капіталу.

1. Нетто-результат експлуатації інвестицій НРЕІ:

НРЕІ = БП + Кр, (7)

де БП — балансовий прибуток до оподаткування;

Кр — проценти за кредит, які входять до складу валових витрат.

НРЕІ = 640 + 1800 · 0,15 + 1200 · 0,45 =
= 640 + 270 + 540 = 1450 тис. грн.

2. Економічна рентабельність активів ЕР:

ЕР = НРЕІ / А, (8)

де А — підсумок балансу.

Економічна рентабельність активів:

ЕР = 1450 / 5240 = 0,28.

3. Комерційна маржа КМ:

КМ = НРЕІ / ВР, (9)

де ВР — виторг від реалізації.

Комерційна маржа характеризує рентабельність реалізованої продукції.

Комерційна маржа:

КМ = 1450 / 7800 = 0,19.

4. Коефіцієнт трансформації КТ:

КТ = ВР / А. (10)

Коефіцієнт трансформації характеризує оборотність сукупних активів.

Коефіцієнт трансформації:

КТ = 7800 / 5240 = 1,49.

5. Рентабельність власного капіталу РВК (розраховується після п. 9):

РВК = (НРЕІ – Кр – П) / А = (БП – П) / А = ЧП / А, (11)

де П — податок на прибуток.

Якщо ставка податку на прибуток становить 30 %, а фірма
використовує для фінансування проекту виключно власний капітал, то:

РВК = (БП – 0,3 БП) / А = 0,7 БП / А = 0,7 ЕР. (12)

Якщо ставка податку на прибуток становить 30 %, а фірма використовує для фінансування проекту і власний, і позичковий капітал, то:

РВК = 0,7 ЕР + ЕФВ, (13)

де ЕФВ — ефект фінансового важеля.

РВК = 0,7 · 0,28 + 0,015 =0,211 (або21%)

6. Середньозважена вартість капіталу, який використовується для фінансування проекту, СВК:

, (14)

де СВ _і — середні фінансові витрати пов’язані із залученням фінансових ресурсів з і -го джерела; Ч _і — питома вага фінансових ресурсів, залучених з і -го джерела у загальному обсязі фінансування; n — загальна кількість джерел фінансових ресурсів.

Якщо зовнішнє фінансування залучається у вигляді банківського кредиту, СВ _і являє собою середню розрахункову ставку процента (СРСП) і розраховується за формулою

, (15)

де Пр _і — процент, сплачуваний за користування і -м кредитом; Ч _і — питома вага і -го кредиту в загальному обсязі залучених кредитів; n — загальна кількість кредитів, одержаних протягом відповідного періоду.

Середньозважена вартість капіталу (середня ставка процента):

Частка кредиту за кредитною лінією ЄБРР — 1800 / 3000 = 0,6.

Частка кредиту, наданого вітчизняним комерційним банком, — 1200 / 3000 = 0,4.

СРСП = 15 · 0,6 + 45 · 0,4 = 8,4 + 18 =26,4 %.

7. Диференціал Диф:

Диф = 0,7(ЕР – СВК), (16)

Диференціал — це різниця між економічною рентабельністю активів та середньозваженою вартістю капіталу, скоригована на суму податку на прибуток. (В даному випадку СВК = СРСП)

Диференціал:

Диф = 0,7 (0,28 – 0,264) = 0,0112.

8. Плече фінансового важеля ПФВ:

ПФВ = ПК / ВК, (17)

де ПК — позичковий капітал, використовуваний для фінансування проекту.

Плече фінансового важеля:

ПФВ = 3000 / 2240 = 1,34.

9. Ефект фінансового важеля ЕФВ:

ЕФВ = Диф · ПФВ = 0,7 (ЕР – СВК) · ПК/ВК =
= (1 – С_п)(ЕР – СВК) · ПК/ВК, (18)

де С_п — ставка податку на прибуток.

Якщо СВК = ЕР, ефекту фінансового важеля нема і необхідно змінити структуру джерел фінансування інвестицій. Даному значенню СВК відповідає так зване критичне значення НРЕІ (НРЕІ_крит).

Трансформація формули дає:

НРЕІ_крит = ЕР · А = ЕР (ВК + ПК). (19)

Ефект фінансового важеля:

ЕФВ = 0,0112 · 1,34 = 0,015 (або 1,5 %).

Це означає, що рентабельність власного капіталу за реальної структури фінансування проекту на 1,5 % вища ніж була б у тому разі, коли ініціатор проекту орієнтувався б тільки на власні джерела фінансових ресурсів. Оскільки диференціал є дуже незначним (витрати на обслуговування позичкового капіталу перевищують економічну рентабельність активів), надалі недоцільно залучати нові кредитні ресурси.

З наведених формул розрахунку ефекту фінансового важеля випливають такі висновки:

· використання порівняно дешевих зовнішніх фінансових ресурсів, відносна величина витрат на обслуговування яких є меншою ніж економічна рентабельність, зумовлює збільшення диференціалу і поліпшує структуру капіталу;

· нарощування плеча фінансового важеля можливе лише в разі його забезпечення власним капіталом;

· надмірне нарощування плеча фінансового важеля збільшує фінансовий ризик, пов’язаний з даною фірмою;

· надмірне нарощування плеча фінансового важеля фірми зменшує впевненість кредиторів у стійкості її фінансового стану, а це зумовлює підвищення вартості позичкового капіталу і зменшення диференціалу.

Таким чином, ефект фінансового важеля тісно пов’я­заний з певним рівнем фінансового ризику. Він має форму кредитного ризику (ризику неповернення основної суми боргу та суми процентів за користування фінансовими ресурсами) для кредиторів ініціатора проекту та форму інвестиційного ризику (ризику зменшення ринкової ціни акцій; невиплати чи зменшення виплат дивідендів; неодержання доходів від здійснення реальних інвестицій чи одержання їх у розмірі, меншому за очікуваний) для зовнішніх інвесторів.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Підготовка бізнес-плану: Практикум / Л.Г. Агафонов, О.В. Рога. – 2-е вид., стер. – К.: Знання, 2000. – 158.

2. Покропивний С. Ф., Соболь С. М., Швиданенко Г. О. Бізнес-план: технологія розробки і обґрунтування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001.

3. Андерсон Б. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования. – М.: Стандарты и качество, 2004. – 272 с.

4. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб: Питер, 2001. – 336 с.

5. Барсуков И.Б. Опыт перехода от линейно-функциональной модели управления предприятием к матрично - процессной.–http://www.subcontract.ru/Conf2005/Disk/reports/26_Barsukov.htm. – 7 с.

6. Бержер С. Графическое описание процессов. Методика и технические средства / С. Бержер, С. Гийяр. − Н.Новгрод: СМЦ «Приоритет», 2003.

7. Бержер С., Гийяр С. Графическое описание процессов. Методика и технические средства. – М., 2003.

8. Берц Густав Мгновенный бизнес-план. Двенадцать быстрых шагов к успеху. Пер. с анг. –Г. Берц, П. Киршнер. – М.: Дело ЛТД, 2005. – 80 с.

9. Бизнес-план: методические материалы / под ред. проф. Р.Г. Маниловского. – М.: Финансы и статистика, 2007. –160 с.

10. Беспалов Р.С. Инструментарий разработчика бизнес-процессов. – М.: Актион-Медиа, 2006. – 136 с.

11. Бочаров В.В. Интеграция систем менеджмента – объективная потребность и реальность. – www.finexpert.ru. – 7 с.

12. Голдратт Э. М., Кокс Дж. Цель: Процесс непрерывного улучшения. Цель-2: Дело не в везенье. – М.: Логос, 2005. – 778 с.

13. Джозеф А. Ковелло Бизнес-планы. Полное справочное руковод­ство: Пер. с англ. / Джозеф А. Ковелло, Бран Дж. Хейзелгрен. – М.: «Издательство БИНОМ», 2007. – 352 с.

14. Девид Г. Бенгз. Руководство по составлению бизнес-плана. Серия «Маркетинг и менеджмент в России и за рубежом»: Пер. с англ. / Девид Г. Бенгз. – М.: Издательство «Финпресс», 2008. – 256 с.

15. Елиферов В.Г. Способ выделения процессов при внедрении процессного подхода. – www.finexpert.ru. – 9 с.

16. Елиферов В.Г., Репин В.В. Бизнес-процессы: регламентация и управление. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 319 с.

17. Зигель Эрик С. Пособие Ernst & Young по составлению бизнес-плана. Пер. с англ. М. 2001.

18. Калянов Г. Н. Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процессов. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 240 с.

19. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию; Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 320с.

20. Кучеренко В. Р. Бізнес-планування фірми. / В.Р. Кучеренко, В.А. Карпов, О.С. Маркитан. – К.: Знання, 2006. – 423 с.

21. Липсиц І. В. Що таке бізнес-план і як його скласти. / І. В. Липсиц – К.: «АСК», 2006.

22. 18. Любанова Т. П. Бизнес-план. Учебно-практическое пособие. / Т. П. Любанова, Л. В. Мясоедова, Т. А. Грамотенко, Ю. А. Олейникова. – М.: «Издательство ПРИОР», 2008. – 96 с.

23. Нортон Д.П., Каплан Р.С. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой бизнес-среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей. – М.: Олимп-Бизнес, 2004.

24. Репин В.В. Бизнес-процессы компании: построение, анализ, регламентация − М.: РИА «Стандарты и качество», 2007. −240с. − (Серия «Деловое совершенство»).

25. Репин В.В., Елиферов В.Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2006. – 408 с.

26. Репин В.В., Елиферов В.Г. Этапы внедрения процессного подхода. – www.finexpert.ru. – 15 с.

27. Робсон М., Уллах Ф. Реинжиниринг бизнес-процессов. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 222 с.

28. Ротер М., Шук Дж. Учитесь видеть бизнес-процессы. Практика построения карт потоков создания ценности. – М.: Альпина Бизнес Букс, CBSD. Центр развития деловых навыков, 2006. – 144 с.

29. Уткин Э. А. Бизнес-план. Как развернуть собственное дело / Э. А. Уткин, А. И. Кочеткова. – М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 2008. – 176 с.

30. Федюкин В. К. Управление качеством процессов. – С.-Пб.: Питер, 2004. – 208 с.

31. Фидельман Г.Н., Дедиков С.В. Бизнес-процессы и изменение организации. – www.finexpert.ru. – 20 с.

32. Функционально-стоимостной анализ. Модуль ARIS ABC: Презентация. – Логика бизнеса, 2003. – 15 с.

33. Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации: Манифест революции в бизнесе. – М.: Издательство «Манн, Иванов и Фербер», 2006..- 332 с.

34. Черемных О.С., Черемных С.В. Стратегический корпоративный реинжиниринг: процессно-стоимостной подход к управлению бизнесом. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 736 с.

35. Шудра В. Ф. Бізнес-план / В. Ф. Шудра, А. Н. Величко. – К.: «Капрал», 2007.

36. Щенников С. Ю. Реинжиниринг бизнес-процессов. Экспертное моделирование, управление, планирование и оценка. – М.: Ось-89, 2004. – 288 с.

37. Wang M., Wang H. From process logic to business logic-A cognitive approach to business process management // Information & Management. – Volume 43, Issue 2, March 2006, Pages 179-193.

38. WS-BPEL Extension for People – BPEL4People. – A Joint White Paper by IBM and SAP, 2005.