Олександр Гамілтон про державу і право

Лідер федералістів, державний діяч, політик, член Конституційного конвенту, творець конституційної теорії - Олександр Гамілтон (1757-1804). Він кардинально вплинув на зміст Конституції США 1787 р., захищав сильну централізовану владу федерального уряду, вів активну боротьбу проти "антифедералістів" (республіканців).

Гамілтон вважав, що федеральний устрій переборює слабкість конфедеративної організації США, закріпленої "Статтями конфедерації" (1781 р.). На думку федералістів, тільки сильна центральна влада здатна створити міцну авторитетну державу і не допустити розвитку демокра­тичного руху мас після перемоги у Війні за незалежність 1775-1783 рр. Федерація має бути бар'єром перед будь-якими внутрішніми розладами і народними повстаннями.

Федералісти виражали інтереси великої торгової і промислової буржуазії, антифедералісти - інтереси малозаможних і незаможних прошарків населення. За антіфеодалістами були фермери, дрібні підприємці, торговці. Вони боролись за конфедерацію, побоюючись диктату сильної центральної влади. їх влаштовувала отримана свобода у фактично незалежних штатах.

У початковий період Війни за незалежність Гамілтон виступав за мирне врегулювання конфлікту з Англією. Це був шлях компромісу. У ході боротьби колоній Гамілтон змінив свої політико-правові погляди і дійшов до висновку, що є можливість установити республіканський лад. Але тільки за однієї умови: створення сильної президентської влади. Вона повинна бути схожою на владу монарха; президент обирається довічно; має широкі повноваження; контролює представницький орган законодавчої влади; члени Верховного суду незалежні і довічні; міністри призначаються президентом і не відповідальні перед парламентом.

Парламент, на думку О. Гамілтона, повинен бути двопалатний. Створюється на основі виборчого права з високим майновим цен­зом. Розподіл людей на багатих і бідних, а відповідно на освічених і неосвічених, здатних і нездатних управляти справами суспільства має природне походження. Багатим і освіченим за самою природою нале­жить право бути представленими у вищих державних органах. Тільки багаті здатні забезпечити стабільність політичного ладу, стверджував у своїх політико-правових вченнях О. Гамільтон.

Не всі політико-правові теорії, ідеї, пропозиції були враховані Конституцією США. Однак велика частина конкретних пропозицій О. Гамілтона були прийняті Конституційним конвентом. З 55-ти членів Конституційного конвенту тільки вісім брали участь у прийнятті Декларації незалежності 1776 р.

Серед федералістів - прихильників Гамілтона були активні учасники Війни за незалежність 1775-1783 рр., II Континентального конгресу і Конституційного конвенту Джон Адамс - другий президент США, Джеймс Медісон - основний автор Білля про права і четвертий прези­дент США, який потім перейшов від федералістів до антифедералістів, Дж. Джей - голова Верховного суду. Політико-правові вчення і свої по­гляди вони виклали разом із Гамілтоном у збірнику "Федераліст". Усі освічені люди того часу в США вважали за правило читати цей збірник. "Федераліст" відстоював ідею сильної центральної федеральної влади і систему її організації в дусі Конституції 1787 р.

О. Гамілтон виношував ідею довічного призначення незалежних, шановних і шанованих, добре оплачуваних членів суду. Він споди-вався, що такі судді будуть в змозі забезпечити управління з великою відповідальністю. Верховний суд у такому випадку буде створювати найменшу загрозу правам, дарованим Конституцією. У виконавчої влади є меч, Конгрес має у своєму розпорядженні гаманець, а в суддів - одна лише мудрість. Таким чином, політико-правові погляди Олександра Гамілтона послужили теоретичною базою для розробки Конституції США 1787 р.