Лікарняний період реабілітації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КОЛЕДЖ

КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ

БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ЛЕКЦІЯ 9. РУХОВІ РЕЖИМИ

(ТЕОРІЯ – ЛЕКЦІЯ № 8)

/дисципліна «Лікувальна фізкультура»/

Спеціальність – Фізичне виховання

Викладач: Молчанова Олена Андріївна

Київ – 2011

ЛЕКЦІЯ 9. РУХОВІ РЕЖИМИ

(ТЕОРІЯ – ЛЕКЦІЯ № 8)

1. Лікарняний період реабілітації

2. Післялікарняний період реабілітації

Призначення і застосування різних форм ЛФК та інших засобів фізичної реабілітації тісно пов’язані з руховим режимом, який регламентує рухову активність хворого під час лікування у лікарняний і післялікарняний періоди реабілітації. Він призначається лікарем і змінюється залежно від перебігу хвороби, етапу лікування, реакції організму на дію чинників, що входять у зміст певного рухового режиму. Інші спеціалісти, у тому числі і з фізичної реабілітації, які залучені до комплексного процесу медичної реабілітації, добирають і застосовують свої засоби і методи лікування відповідно до призначеного рухового режиму.

Лікарняний період реабілітації

Застосовується суворий постіль-ний, постільний, напівпостільний (палатний) і вільний режими.

Суворий постільний режим. Рухова активність хворого різко обмежена. Допоміжні рухи, прийман-ня їжі, туалет здійснюються за допо-могою медичного персоналу. До-пускаються дихальні вправи і рухи у дистальних відділах кінцівок.

Рис. 3.6. Криві фізіологічного навантаження в осіб, які займаються лікувальною гімнастикою: 1 – постільний режим; 2 – напівпостільний режим; 3 – вільний режим. Частини заняття: І – вступна, II – основна, III – згауслючна

Постільний режим характерний активною поведінкою хворого у ліжку, самостійним прийманням їжі і самостійним переходом у положення сидячи, потім – стоячи. Основне вихідне положення при виконанні комплексів ранкової гігієнічної і лікувальної гімнастики, самостійних занять – лежачи. Застосовують вправи малої інтенсивності, а наприкінці режиму – помірної. Фізіологічна крива навантаження у цьому режимі має один підйом з незначними коливаннями в основній частині заняття (рис. 1, крива 1).

Напівпостільний режим (палатний) – це перебування хворого у ліжку половину денного часу, а в другій – сидіння, ходьба тощо. У цьому режимі застосовують ранкову гігієнічну гімнастику, самостійні заняття, лікувальну ходьбу, елементи працетерапії, а наприкінці його дозволяється піднімання по сходах, вихід на прогулянку та вправи помірної інтенсивності. Фізіологічна крива навантаження дво-, чотиривершинна (рис. 1, крива 2).

Вільний режим. Хворий більшу частину денного часу перебуває за межами палати. Призначають, окрім форм ЛФК, спортивно-прикладні вправи, пра-цетерапію, а при показаннях – механотерапію, заняття на тренажерах, гідро-кінезитерапію. Використовують вправи помірної інтенсивності і у меншій кількості – великої. Фізіологічна крива навантаження три-, чотиривершинна (рис. 1, крива 3).