 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Складність ліквідації фірми (наскільки складно буде припинити ділову активність, зазнавши краху)
|
|
Лекція 7
Організаційний план.
План лекції
1. Цілі та структура організаційного плану.
2. Зміст основних розділів організаційного плану.
ЦІЛІ ТА СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПЛАНУ
Привабливість фірми, віра в успіх її бізнесу багато в чому залежать від ділових навичок і професіоналізму персоналу фірми та команди менеджерів. Досвідчені керівники і кваліфіковані виконавці можуть вивести підприємство з кризи, а безпорадні, навпаки, здатні зіпсувати найліпше діло. Тому організаційному плану, в якому розглядаються кадрові питання, належить особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.
Розробляючи організаційний план, підприємець має на меті:
· по-перше, переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним вибрано доцільну організаційно-правову форму бізнесу;
· по-друге, показати, з ким він збирається організовувати своє діло, тобто охарактеризувати менеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення та управління фірмою;
· по-третє, довести, що він, його команда менеджерів та інший персонал фірми здатні практично реалізувати бізнес-план.
Розробку цього розділу бізнес-плану рекомендується починати з обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу, оскільки вона позначається на всій наступній підприємницькій діяльності і багато в чому визначає інші організаційно-правові аспекти бізнесу.
Далі в організаційному плані слід охарактеризувати потреби фірми в трудових ресурсах, тобто визначити, які саме працівники (основні, допоміжні, спеціалісти) необхідні для ведення діла.
Принципово важливо подати в організаційному плані відомості про власників та провідний управлінський персонал фірми. Організаційний план має містити короткі характеристики практично всіх тих працівників, від яких у кінцевому підсумку залежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальну характеристику команди менеджерів варто доповнити інформацією про використання зовнішньої допомоги в управлінні бізнесом. Ураховуючи, що багато фірм, особливо малих, залучають для виконання окремих функцій управління спеціалістів зі сторони, організаційний план треба доповнити описом консалтингових потреб фірми.
Після того, як в організаційному плані будуть репрезентовані власники, основні менеджери та зовнішні консультанти фірми, доцільно навести її організаційну схему, яка показує зв’язки між підрозділами і розподіл повноважень з управління. Часто організаційну схему фірми доповнює короткий пояснювальний текст.
Кінцевий розділ організаційного плану містить пояснення щодо кадрової політики та стратегії фірми. З нього має стати зрозумілим, як буде здійснюватися добір, підготовка та оплата праці працівників фірми. Можна подати й відомості про передбачувані для працівників фірми пільги стимулюючого характеру.
Отже, організаційний план, як правило, складається з таких підрозділів:
· організаційна форма бізнесу;
· потреба фірми в персоналі;
· власники фірми, команда менеджерів і зовнішні консультанти;
· організаційна схема управління;
· кадрова політика і стратегія.
2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ
ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПЛАНУ
Процес розроблення організаційного плану найчастіше розпочинається з обґрунтування вибору юридичної форми організації бізнесу. Закони України передбачають кілька варіантів такої організації. Кожна з форм організації бізнесу має свої переваги та недоліки. На вибір форми організації бізнесу впливає багато різноманітних факторів, починаючи від особливостей сфери майбутнього бізнесу й кінчаючи діловими якостями самого підприємця, проте найважливішими вважають такі:
1) відповідальність (як підприємець ставиться до ризику втрати особистого майна і захисту інших учасників бізнесу в разі невдачі бізнесового проекту);
2) податки (наскільки різняться суми податків, які сплачуються за організації бізнесу в тій чи тій організаційній формі);
3) фінансові потреби (як співвідносяться обсяги необхідного для започаткування бізнесу стартового капіталу з власними коштами підприємця);
4) можливості зростання бізнесу (чи передбачається розширення бізнесу в майбутньому);
5) управлінські здібності підприємця (чи вистачає знань і досвіду підприємця для управління всіма функціональними сферами бізнесу);
6) оперативність управління (чи потребує передбачуваний бізнес нормального, швидкого або негайного реагування на зміни в зовнішньому середовищі фірми);
складність ліквідації фірми (наскільки складно буде припинити ділову активність, зазнавши краху).
В організаційному плані необхідно:
· указати на основні причини вибору відповідної юридичної форми організації бізнесу;
· наголосити на потенційних вигодах такого рішення;
· охарактеризувати можливі зміни юридичного статусу фірми в перспективі.
Коли фірма створюється як господарське товариство, обов’язково треба пояснити умови, на яких воно створюється. Коли йдеться про акціонерне товариство, то необхідно навести інформацію про кількість і тип акцій, які випускаються, указати прізвища й адреси членів ради директорів. Копії відповідних юридичних документів подаються в додатках до тексту бізнес-плану.
Далі в організаційному плані, як зазначалося, треба охарактеризувати потребу бізнесу в персоналі. Для розв’язання цієї проблеми всю роботу, яка має бути виконана на фірмі, слід розділити на складові: функції, види діяльності й конкретні завдання.
На практиці це роблять, будуючи «дерево цілей» фірми: спочатку визначають загальні цілі, а потім усе більше їх конкретизують. Склавши повний перелік видів діяльності і завдань, можна визначити, скільки робітників, якого фаху і якої кваліфікації потрібно, щоб їх виконати. На підставі цієї інформації складають кваліфікаційні характеристики, посадові інструкції і штатний розклад.
Практика підприємницької діяльності створила просту й зручну форму подання в бізнес-плані інформації щодо потреб у персоналі (табл. 1).
Особливу увагу в організаційному плані слід звернути на характеристику власників бізнесу і керівників фірми. Опрацьовуючи підрозділ «Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти» передовсім треба чітко визначити, кого саме слід охарактеризувати і як це зробити. До таких осіб, як правило, належать:
1) підприємці — засновники бізнесу;
2) активні інвестори (ті, хто вкладає свої кошти у фірму, що створюється);
3) провідні менеджери фірми (керівники служби маркетингу, фінансів, технічний директор та ін.);
4) зовнішні консультанти, експерти (спеціалісти, які залучаються для допомоги у вирішенні особливо складних проблем). При цьому виникає запитання, кого і чому бажано залучити до роботи? Щоб знайти відповідь на це запитання, складають так звану матрицю управлінських здібностей (табл. 2), за допомогою якої можна визначити функції управління, для виконання котрих необхідно залучати зовнішніх консультантів.
Далі в процесі розробки організаційного плану потрібно з’ясувати, які саме відомості про кожного з керівних працівників фірми бажано подати у бізнес-плані. Тут можливі різні варіанти:
1) іноді до організаційного плану досить включити лише загальні відомості про рівень кваліфікації та професійні досягнення кожного з основних керівників;
2) в інших випадках (це буває частіше) на кожного з ключових керівників необхідно підготувати коротку біографічну довідку і зазначити його посадові обов’язки. У біографічній довідці слід особливо підкреслити кваліфікацію, досвід і виробничі досягнення кандидата під час його попередньої діяльності, що під-
тверджуватиме здатність кандидата успішно виконувати доручену справу. Ґрунтовніші характеристики основних керівників і перелік посадових обов’язків, як правило, подаються в додатках. Те саме стосується й позитивних характеристик з попередніх місць роботи, переліку конкретних досягнень і нагород працівників. Проте, коли ці нагороди й досягнення дуже значні й можуть справити велике враження на потенційних інвесторів, такі відомості треба включити безпосередньо в бізнес-план.
Таблиця 1
ПОТРЕБА ФІРМИ В ПЕРСОНАЛІ
| Категорії працівників | Якості, необхідні для виконання виду діяльності (кваліфікація, досвід тощо) | Необхідна чисельність персоналу | Вартість персоналу[1] | Джерела покриття потреб у персоналі (внутрішні, зовнішні) |
| Спеціалісти | ||||
 Службовці
| ||||
 Робітники
|
Складаючи підрозділ «Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти», слід мати на увазі, що потенційні інвестори оцінюватимуть не стільки здібності кожного окремого керівника, скільки збалансованість знань, кваліфікації та досвіду команди менеджерів фірми в цілому, їх сумісність для ефективної співпраці.
У цьому розділі бізнес-плану обов’язково треба подати організаційну схему управління фірмою, за допомогою якої легко зрозуміти, хто кому підпорядкований, з яких підрозділів складається фірма і як буде координуватися діяльність цих підрозділів.
Таблиця 2
МАТРИЦЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ
| Основні функції управління фірмою | Забезпечуються персоналом фірми (власниками, ключовими менеджерами) | Необхідна зовнішня допомога | Спосіб отримання зовнішньої допомоги | |
| підвищення кваліфікації персоналу фірми | залучення зовнішніх консультантів | |||
| 1. Бухгалтерський облік | ||||
| 2. Оподаткування | ||||
| 3. Планування | ||||
| 4. Організація | ||||
 5. Управління фінансами
| ||||
| 6. Управління персоналом | ||||
| 7. Збут | ||||
| 8. Ціноутворення | ||||
| 9. Юридичні питання | ||||
| 10. Страхування | ||||
| ............................... |
Дата публикования: 2015-06-12; Прочитано: 310 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
