Поняття наказного провадження

Поняття наказного провадження

Заява про видачу судового наказу

Поняття наказного провадження

Деякі справи не вимагають дотримання всіх формальностей процесу або з причини їх простоти, або з причини необхідності їх швидкого вирішення. Розгляд таких справ у загальному порядку позовного провадження значно знижує привабливість судової форми захисту цивільних прав.

Використання в цивільному процесі спрощених процедур, зокрема наказного провадження, надає динамізму цивільному процесу, підвищує ефективність та дієвість судового захисту.

Історія розвитку судового наказу в цивільному судочинстві досить велика, він був відомий в римській судовій системі, англійській, німецькій, шведській, а також дореволюційній Російській та післяреволюційній радянській системі, яка багато в чому ґрунтувалася на дореволюційних правових ідеях (ЦПК СРСР 1923 року).

У Цивільному процесуальному кодексі України 2004 року було запроваджено новий вид провадження, яке отримало назву «Наказне провадження».

Для визначених законом справ передбачений особливий порядок їх розгляду. Справи, для яких є характерним безспірний порядок стягнення за вимогою, розглядаються у наказному провадженні. Наказне провадження відбувається без судового засідання. Справа вирішується на основі письмових доказів. За результатами розгляду справи суд видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.