Які бувають способи дієслів?

Дієслова можуть вживатися у дійсному, умовному чи наказовому способі. Спосіб дієслова вказує на відношення дії до дійсності.

Ø Дійснийспосіб дієслова означає дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися (ходив, працюю, одягатимеш). Дієслова дійсного способу змінюються за часом (писав – пишу – писатиму) і можуть вживатися із заперечною часткою не (не ходитиму, не гріє, не називатиму). Дієслова дійсного способу змінюються за часами, числами і особами (у теперішньому і майбутньому часах) та за родами (у минулому часі).

Ø Умовний спосіб дієслова означає дію бажану або можливу за певних умов (зробили б, казала б). Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б (після голосних: привезла б, співала б) або би (після приголосних: намалював би, підібрав би), які завжди пишуться окремо і можуть стояти як безпосередньо після дієслова, так і після інших частин мови (якби зробили). Дієслова умовного способу змінюються за числами (малював би – малювали б), а в однині – і за родами (малював би, малювала б, малювало б).

Ø Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання чи пораду закликає до виконання дії (приходь, навчайся, привітай).

Дієслова наказового способу не мають форм часу, але змінюються за особами в однині і множині: в однині вони мають форму 2-ої особи (стань), а в множині – 1-ої і 2-ої (станьте, станьмо). 2-особа однини має закінчення -и (сиди, веди, сади) або чисту основу (ляж, зіграй, святкуй); 1-а особа множини має закінчення -імо (рідше -ім), -мо (зіграймо, ведімо, святкуймо), 2-а особа множини – - іть (-іте), -те (зіграйте, ведіть, святкуйте). Спеціальної форми 3-ої особи наказовий спосіб не має. Для того, що б передати наказ або прохання у 3-й особі, вживаються частки хай (нехай) і форма 3-ї особи дійсного способу (хай працюють; нехай завжди буде сонце).