У чому полягає специфіка вживання означальних, вказівних, питальних, неозначених займенників у науковому тексті?

Ø У давальному і місцевому відмінках однини слід використовувати нормативні форми займенників: у чиїм – у чийому, був відсутній якийсь час – був відсутній деякий час, сі продукти – ці продукти, цеї домовленості – цієї домовленості, котрогось із присутніх – декого із присутніх.

Ø Правильно використовувати близькі, але не тотожні за значенням займенники: кожний, всякий, будь-який: Думаю, зможу відповісти на будь-яке (кожне, всяке) запитання. Але: Кожний відповідає за відведену ділянку роботи. Нас влаштовує будь-який квиток.

Ø На означення особи перевага надається вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ – що: інженера-конструктора, який проживає..., економіста, який працює..., Зарубу Олега Гнатовича, який мешкає...контракт, що був підписаний.

Ø Слід дотримуватися варіювання у використанні питальних займенників: Звичайно ухвали складаються із вступної частини, в якій зазначається стан питання, що розглядається, і розпорядчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання...

Ø Двозначність виникає, якщо вказівний займенник це відноситься до двох явищ: Директор звільнив Бойка з обійманої посади і призначив на його місце Остапенка. Це (?) рішення не схвалюють у колективі.

Отже, використання чи невикористання займенників змінює тональність професійних текстів, може посилювати або пом'якшувати категоричність.

Питання для самоконтролю:

1. Які розряди займенників Ви знаєте?

2. Як в науковому та офіційно-діловому стилях використовуються займенники?

3. У чому полягає особливість використання займенників 3-ої особи однини?

ТЕМА 8