Перевірка передачі черв’ячного редуктора на нагрівання

17.3.12.1. Загальна поверхня А, м² охолодження корпуса редуктора наближено визначається за графіком рис. 3.4 або залежністю

,

де міжосьова відстань - в м.

17.3.12.2. При наявності вентилятора частина поверхні корпуса, який обдувається вентилятором, визначається як .

Таблиця 17.3.7 – зведені коефіцієнти тертя і кути тертя між сталевим черв’яком і колесом

,м/с			,м/с
0,01	0,1...0,12		2,5	0,03...0,04
0,1	0,08...0,89			0,028...0,035
0,25	0,065...0,075			0,023...0,03
0,5	0,055...0,065			0,018...0,026
	0,045...0,055			0,016...0,024
1,5	0,04...0,05			0,014...0,020
	0,035...0,045

Заувага. Для передач з черв’ячними колесами з матеріалів ІІ і ІІІ груп слід приймати більші з двох у даному інтервалі значень величин і .

Рис.17.3.4. Орієнтовна величина поверхні охолодження редуктора

17.3.12.3. Для задовільної роботи редуктора, встановленого на металічній рамі або плиті, необхідно забезпечити умову

,

якщо редуктор без штучного охолодження,

де - коефіцієнт тепловіддачі (більші значення при добрих умовах охолодження), Вт/м², °С;

- температура корпуса редуктора при усталеному режимі роботи;

- температура оточуючого повітря (довкілля);

- коефіцієнт, що враховує відведення тепла від корпуса редуктора в металічну плиту або раму; – при встановленні редуктора на бетонному або цегляному фундаменті;

- максимально допустима температура нагрівання оливи в мастильній ванні редуктора,

якщо редуктор зі штучним охолодженням вентилятора, то

,

де - коефіцієнт тепловіддачі частини поверхні корпуса ре­дуктора, яка обдувається вентилятором; вибирають за таблицею нижче:

в залежності від частоти обертання вентилятора .

Якщо охолодження вентилятором недостатньо ефективне, то слід застосувати водяне охолодження або збільшити розміри редуктора.