Історія книговидання

Передумови для появи книгодрукування на Русі у середині XVI ст. пов'язані з діяльністю Івана Грозного, за царським наказом якого було створено у 1563 р. Московський печатний двір, де 1 березня 1564 р. з'явилась перша точно датована друкована книга - «Апостол» Івана Федорова. Книга «Апостол» має післямову, де викладена історія та причини створення типографії. Важливим фактором, що вплинув на початок книгодрукування, стала будова нових церков у Москві, які необхідно було наповнити книгами. Існуючі рукописні книги не задовольняли потреб, бо мали безліч помилок і неточностей, тому, з метою редагування текстів, Іван Грозний наказав створити державну типографію.

Книгодрукування від початку стало державним і розвивалось на гроші царської казни, під безпосереднім наглядом патріарха, що позначилось на тематиці та тиражах до кінця XVIII ст. Протягом XVII ст. було надруковано менше тисячі книг, переважно релігійного спрямування, книг світського змісту, а також азбук було дуже мало. У 40-х рр. XVII ст. при Московському друкарському дворі була організована книжкова лавка, пізніше з'явились особливі книжкові ряди на ринках.

На відміну від Європи в Росії рукописна книга розвивалась паралельно з книгодрукуванням до початку XIX ст. Це було пов'язано з тим, що друковані книги були релігійного характеру, а отже, вся інша література існувала в рукописному варіанті.

У XVIII ст. виділяють два періоди активізації книговидання: реформа і нововведення Петра І та епоха Катерини II. Перегляд тематичної спрямованості книг, на перше місце виходить спеціальна література.

У XIX ст. розшарування книговидавців стало помітним: видавці-іноземці (У. Додслей, Ф. Де Морей, Лемуан, А. Плюшар), видавці-декабристи, видавці-меценати (П. Бекетов, Н. Румянцев), видавці-комерсанти (брати Глазунови). Найбільшим видавцем-новатором XIX ст. називають А. Смірдіна, який відкрив найкращий книжковий магазин того часу, впровадив постійну виплату гонорарів авторам, збільшив тираж і знизив ціни на свої видання, що призвело до розширення кола споживачів друкованої продукції.