Тема 1. 1. Зміст та співвідношення понять “рекреація”, “відпочинок”, “туризм”

“РЕКРЕАЦІЯ: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ, ФУНКЦІЇ”

1. Зміст та співвідношення понять “рекреація”, “відпочинок”, “туризм”

Рекреація (від лат. recreation – відновлення, перерва для від­починку) – це поняття, що охоплює всі види відпочинку, спрямовані на відновлення сил людини, витрачених в процесі праці. До цього терміну відносять також санаторно-курортне лікування і відновлення здоров'я та працездатності шляхом відпочинку поза житлом: на лоні природи, в туристичній поїздці і т.п.

Відпочинок,під час якого відбувається різноманітна рекреаційна діяльність людини, що спрямована на відновлення її здоров'я, є предметом вивчення психології, медицини, педагогіки, рекреаційної географії, рекреалогії, курортології та багатьох інших наук.

У вітчизняній і зарубіжній літературі поняття рекреація дотепер трактується по-різному. Рекреація є одним з основних об'єктів дослідження таких наук, як рекреаційна географія, рекреалогія, рекреаційне природокористування, курортологія. У зв'язку з цим слід зазначити велику трудність у визначенні кола понять, що відносяться до рекреаційної діяльності. Серед причин цього явища можна зазначити:

· відсутність єдиного міжнародного термінологічного стандарту з даної тематики. У різних країнах має місце різне офіційне розуміння і тлумачення понять і термінів, пов'язаних з рекреацією і сферою дозвілля.

· відсутність в Україні єдиної законодавчої бази, що точно визначає основні поняття, пов'язані з рекреацією і індустрією дозвілля.

· тісний взаємозв'язок понять. Через різні причини такі поняття, як рекреація, туризм, відпочинок, екскурсія, вільний і рекреаційний час, дозвілля інколи важко розділити для цілей аналізу.

Відпочинок та праця - невід'ємні складники життя людини. Проте, якщо трудова діяльність стала предметом нау­кових досліджень уже давно, то власне процес відновлення психофізіологічних сил людини стало об'єктом наукового вивчення значно пізніше. У науковій літературі термін “рекреація” з'явився у США в кінці 90-х р.р. XIX ст. в результаті введення нормованого робочого дня, 2-х вихідних, літніх відпусток і під рекреацією цей час малося на увазі відновлення, оздоровлення і простір, де здійснюються такі види діяльності. Спочатку переважало тлумачення рекреації як синоніма відпочинку за межами місця проживання, і саме воно використовувалося у вітчизняній літературі радянського періоду.

Теоретичне осмислення процесу відновлення психофізіологічних сил людини об'єктом спеціального вивчення стало лише у другій половині XX століття (90-ті р.р). Досліджен­ня процесу відновлення життєвого тонусу, його організації та соці­альної політики країни у цьому напрямку життєдіяльності людини ініціювали створення рекреалогії як міждисциплінарної галузі знань.

Традиційно рекреацію розглядають як процес відпочинку – в широкому розумінні рекреація – це від­новлення та розвиток життєвих сил людини. Останнім часом намітився перехід до нового бачення рекреації. Найбільш поширене визначення рекреації – сукупність всіх видів відпочинку та оздоровлення. Так, В.А. Квартальнов включає в дане поняття:

Ø розширене відтворення фізичних, інтелектуальних і емоційних сил людини;

Ø будь-яку гру, розвагу і т. п., які використовуються для відновлення фізичних і розумових сил;

Ø сегмент індустрії дозвілля, що найбільш швидко розвивається, пов'язаний з участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі, що переважно припадає на уїкенд;

Ø перебудову організму і людських популяцій, що забезпечує можливість активної діяльності за різних умов, характеру і змін навколишнього середовища;

Ø цивілізований відпочинок, що забезпечується різними видами профілактики захворювань в стаціонарних умовах, екскурсійно-туристськими заходами, а також в процесі занять фізичними вправами.

Рекреація і туризм частково перетинаються. Туризм – тимчасові виїзди громадян з постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, спортивних, релігійних і інших цілях без заняття оплачуваною діяльністю в країні або місці тимчасового перебування.

Рекреація перебачає всі види діяльності, як пов'язані, так і не пов'язані із зміною місця проживання, а туризм - поїздки за межі місця постійного проживання з різною метою без отримання оплати в місці поїздки (навчання, діловий туризм, лікувальна рекреація, шоп-тури, політичний туризм). Отже, зона їх перетину - всі види туризму, які направлені на відновлення, одужання, релаксацію, дачний відпочинок, паломництво, екотуризм.

З поняттям рекреації безпосередньо пов'язано поняття відпочинку. Відпочинок – цебудь-яка людська діяльність, яка не направлена на задоволення фізіологічних потреб (подорожі, хобі, риболовля, полювання і т.д.), здійснювана як на території постійного перебування людини, так і за її межами.

Довгий час основною відмінністю цих двох понять був критерій місця: рекреація трактувалася як відновлення сил людини на спеціалізованих територіях, звичайно за межами основного місця основного місця проживання, а під відпочинком розумілася будь-яка людська діяльність або бездіяльність, яка не направлена на задоволення насущних потреб. Таким чином, рекреація представлялася як підсистема відпочинку.

У сучасних умовах таке розмежування понять втратило сенс. Терміни “відпочинок” і “рекреація” Т.В. Николаєнко розглядає як синоніми, як близькі позначення одного і того ж явища.