Колегії прокуратури 2 страница

16) отримувати на письмовий запит від військових частин, а також від підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, у тому числі від громадських організацій, відомості, необхідні у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами про правопорушення, що знаходяться у провадженні Служби правопорядку;

17) вносити у межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, військовому командуванню, органам військового управління, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка його надіслала;

18) відповідно до своєї компетенції у разі необхідності тимчасово обмежувати або забороняти доступ військовослужбовців та інших осіб на окремі ділянки місцевості чи об'єкти для забезпечення державної таємниці, громадського порядку і безпеки, охорони життя і здоров'я людей, збереження речових доказів;

19) під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також при обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг; зупиняти і оглядати з цією метою транспортні засоби, перевіряти у водіїв документи на право користування та керування ними;

20) зупиняти військові транспортні засоби Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у разі порушення їх водіями правил дорожнього руху, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам. Проводити технічний огляд транспортних засобів Збройних Сил України;

21) регулювати дорожній рух на автомобільних дорогах і вулицях під час проходження колон військових транспортних засобів; організовувати і забезпечувати супроводження цих колон та транспортних засобів спеціального призначення;

22) направляти у разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів. Затримувати та відстороняти від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, вживати щодо водіїв інші заходи, передбачені законодавством;

23) використовувати передбачені відповідними нормативно-правовими актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху, забороняти використання військових транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи довкілля або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах; затримувати і доставляти в установленому законодавством порядку військові транспортні засоби для тимчасового тримання на спеціальних майданчиках чи стоянках;

24) перевіряти у військових частинах виконання контрольних і профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

25) брати участь у розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил України, осіб, які керували транспортними засобами Збройних Сил України під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди;

26) сприяти командирам військових частин в усуненні порушень правил утримання шляхів, які знаходяться на територіях дислокації військових частин, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт чи заходів на зазначених шляхах, якщо при цьому не дотримуються вимоги правил дорожнього руху;

27) вносити відповідним органам внутрішніх справ пропозиції про анулювання дозволів на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, а також спеціальних засобів самооборони, виданих військовослужбовцям та іншим громадянам, які проживають на територіях дислокації військових частин та зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги без призначення лікаря, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законом. Орган управління Служби правопорядку, який надіслав пропозиції, повідомляється про наслідки їх розгляду не пізніш як у місячний строк;

28) у межах своєї компетенції та у встановленому законом порядку вилучати у військовослужбовців та інших осіб, які незаконно перебувають на території військової частини або військового об'єкта чи здійснюють протиправні дії, предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки і передавати їх відповідним органам виконавчої влади;

29) на час провадження дізнання вимагати від відповідних осіб військових частин відомості та письмові пояснення щодо фактів порушення законодавства; за необхідності вилучати документи, зразки сировини і продукції, опечатувати приміщення і місця зберігання документів, товарних та матеріальних цінностей;

30) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать військовим частинам (крім транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, переслідування правопорушників та їх доставки у відповідний підрозділ Служби правопорядку чи в орган внутрішніх справ;

31) під час службових відряджень військовослужбовці Служби правопорядку мають право бронювати та позачергово придбавати квитки на всі види транспорту, розміщуватися в готелях з пред'явленням службового посвідчення і посвідчення про відрядження. У разі невідкладних службових поїздок військовослужбовці Служби правопорядку забезпечуються квитками на всі види транспорту незалежно від наявності місць;

32) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю у встановленому законом порядку.

Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час виконання службових обов’язків. Відповідальність військовослужбовців Служби правопорядку. Контроль і нагляд за діяльністю Служби правопорядку

Служба правопорядку має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законодавством України.

Застосуванню фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо є така можливість. Без попередження фізичний вплив, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися лише в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю військовослужбовців чи інших осіб.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, військовослужбовців Служби правопорядку, або збройного нападу чи збройного опору.

Військовослужбовці Служби правопорядку мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам військовослужбовців Служби правопорядку, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків.

У разі неможливості уникнути застосування фізичної сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на Службу правопорядку завдань і функцій, і має зводитися до мінімально можливого завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. У разі завдання їм шкоди військовослужбовці Служби правопорядку забезпечують надання необхідної першої медичної допомоги потерпілим у найкоротший строк.

Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів, поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї військовослужбовець Служби правопорядку протягом 24 годин зобов'язаний письмово доповісти безпосередньому начальнику для повідомлення прокурора у встановленому законом порядку.

Перевищення повноважень під час застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Застосування спеціальних засобів

Перелік спеціальних засобів, що застосовуються військовослужбовцями Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2003 року № 83 “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення службових обов'язків ” (далі - Правила).

Спеціальними засобами, які мають право застосовувати військовослужбовці Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків, є:

а) засоби індивідуального бронезахисту: шоломи удароміцні, сталеві армійські кулезахисні; бронежилети; щити протиударні та кулезахисні;

б) засоби активної оборони: гумові кийки; кийки пластикові типу "тонфа"; засоби зв'язування; наручники; електрошокові пристрої; патрони, споряджені гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та пристрої для їх відстрілу; ручні газові гранати та патрони з газовими гранатами ("Черемуха - 1", "Черемуха - 4", "Черемуха - 5", "Черемуха - 6", "Черемуха - 7", "Черемуха - 10", "Черемуха - 12", "Сирень - 1", "Сирень - 2", "Сирень - 3"); балончики, патрони, гранати та інші спеціальні засоби з препаратами сльозоточивої та дратівної дії на основі природних капсаїциноїдів, морфоліду пералгонової кислоти (МПК), ортохлорбензальмалононітрилу (CS) і речовини АЛГОГЕН;

в) засоби забезпечення спеціальних операцій: пристрої розпилення сльозоточивого аерозолю великої потужності; ручні та стаціонарні світлозвукові пристрої відволікаючої дії, у тому числі з метальними елементами ударно-травматичної (несмертельної) дії та речовинами сльозоточивої та дратівної дії; водомети; бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби; пристрої для примусової зупинки автотранспорту;

г) підривні пристрої для відкриття приміщень.

Правовою основою застосування спеціальних засобів, зазначених у Переліку, що додається до цих Правил, є Закон України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", статути Збройних Сил України, інші закони України та Правила застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення службових обов'язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2003 року № 83.

Спеціальні засоби застосовуються за умови, що інші форми попереднього впливу на правопорушників не дали бажаних результатів, у таких випадках:

а) для захисту військовослужбовців, інших осіб і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

б) для припинення масових безпорядків у військових частинах, а також групових порушень громадського порядку військовослужбовцями;

в) для відбиття нападу без застосування зброї на військові містечка, військові об'єкти, будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби Збройних Сил України або їх звільнення у разі захоплення;

г) для затримання, конвоювання до місця розташування органу управління або підрозділу Служби правопорядку, органів внутрішніх справ осіб, які вчинили правопорушення, а також для утримування осіб, взятих під варту, якщо зазначені особи чинять опір військовослужбовцям Служби правопорядку або є підстави вважати, що вони можуть втекти чи завдати шкоди оточуючим чи собі;

ґ) для звільнення заручників, захоплених на території військової частини.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру злочину або правопорушення та особи, яка їх учиняє. Військовослужбовці Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків застосовують спеціальні засоби за наказом свого безпосереднього командира (начальника), керівника конкретної операції, за винятком випадків реальної загрози їх життю і здоров'ю або життю і здоров'ю інших військовослужбовців чи цивільних осіб, звільнення заручників, захоплених на території військової частини. Військовослужбовці Служби правопорядку, які індивідуально здійснюють службові обов'язки, приймають такі рішення самостійно.

Застосування спеціальних засобів забороняється:

а) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку та осіб з вираженими ознаками інвалідності, малолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, збройного нападу чи збройного опору, що реально загрожує життю і здоров'ю цивільного населення та військовослужбовців Служби правопорядку;

б) у приміщеннях і на земельних ділянках, де розташовані дипломатичні, консульські та інші іноземні представництва;

в) у приміщеннях, де виготовляються вибухові чи легкозаймисті речовини;

г) у місцях значного скупчення людей, де можуть постраждати сторонні особи, а також у дитячих і лікувальних закладах.

Наручники або засоби зв'язування до осіб, які утримуються під охороною, застосовуються за наказом чергового органу управління або підрозділу Служби правопорядку, начальника варти, начальника патруля або начальника групи затримання, які здійснюють конвоювання (супроводження), а також за розпорядженням прямих начальників зазначених осіб у разі:

- вчинення фізичного опору військовослужбовцям Служби правопорядку;

- відмови йти під охороною - на час конвоювання (супроводження);

- спроби самогубства або заподіяння собі каліцтва;

- нападу на інших військовослужбовців, які утримуються під охороною, та інших осіб - до заспокоєння особи, яка здійснила напад;

- конвоювання (супроводження) транспортними засобами;

- конвоювання (супроводження) після затримання військовослужбовця, який утримувався під охороною і вчинив втечу.

Наручники або засоби зв'язування знімаються за розпорядженням особи, яка дала наказ про їх застосування, або старшого начальника, а також за розпорядженням начальника варти, начальника патруля, що здійснює конвоювання (супроводження), у разі відсутності потреби в подальшому їх застосуванні, на час харчування, відправлення природних потреб, а також у разі виникнення загрози життю осіб, які утримуються під охороною, чи раптового їх захворювання.

Під час застосування наручників або засобів зв'язування військовослужбовець Служби правопорядку повинен періодично (не рідше як через 2 години) перевіряти відповідно стан фіксації замків чи вузлів, а також стан здоров'я особи, до якої вони застосовані.

Забороняється нанесення ударів кийком у разі, коли це не пов'язано із захистом життя та здоров'я військовослужбовця Служби правопорядку або іншої особи:

гумовим - по голові, шиї, ключичній ділянці, череву, статевих органах;

пластиковим типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетенню, ключичній ділянці, паху, статевих органах, нирках, куприку.

Світлозвукові пристрої застосовуються на відстані не ближче двох метрів від людини.

Водомети застосовуються для розосередження учасників масових безпорядків при температурі атмосферного повітря не нижче 0 град. C.

У разі застосування речовин сльозоточивої та дратівної дії забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне їх застосування в період дії цих речовин у межах зони ураження.

Ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами "Черемуха - 1", "Черемуха - 4", "Черемуха - 12", "Сирень - 3" застосовуються тільки на відкритій місцевості.

Забороняється застосовувати пристрої для примусової зупинки автотранспорту щодо вантажних автомобілів, що здійснюють перевезення людей, автотранспорту, що належить дипломатичним, консульським та іншим іноземним представництвам, мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, а також автотранспорту на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях.

Пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються на відстані не ближче 40 метрів від людини і відстріл таких патронів здійснюється тільки по нижній частині ніг.

Забороняється застосування підривних пристроїв для відкриття захоплених правопорушниками приміщень, де перебувають заручники.

Під час здійснення службових обов'язків військовослужбовці Служби правопорядку у випадках, передбачених пунктом 3, можуть також використовувати службових собак, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для несення служби і перебувають у штаті підрозділів службового собаківництва. Право використовувати службових собак надається військовослужбовцям Служби правопорядку, які несуть із ними службу. Службові собаки використовуються на довгому і короткому поводках, без поводка, в наморднику і без нього виходячи з конкретної ситуації, що склалася.

Використання модифікованих спеціальних засобів, зазначених у пунктах "б", "в", "г" Переліку спеціальних засобів, що застосовуються військовослужбовцями Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків, після зміни їх конструкції та експлуатаційних параметрів, що не тягне за собою змін тактико-технічних властивостей, дозволяється рішенням Міністра оборони.

У кожному випадку застосування спеціальних засобів військовослужбовці Служби правопорядку зобов'язані надавати потерпілим у разі екстреної потреби першу медичну (долікарську) допомогу, а також у найкоротший строк забезпечити їх необхідною медичною допомогою з інформуванням лікаря про спеціальний засіб, який застосовувався в цьому випадку. Після застосування спеціальних засобів проводиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, можливих вогнищ, пошкодження об'єктів життєзабезпечення, а також збирання спеціальних засобів, що не спрацювали, а у разі потреби - дегазація відповідних об'єктів.

Протягом 24 годин військовослужбовці у письмовій формі доповідають безпосередньому командиру (начальнику) про застосування спеціальних засобів із зазначенням місця, часу, проти кого, за яких обставин вони застосовувалися та наслідків їх застосування.

У разі поранення або смерті, що сталися внаслідок застосування спеціальних засобів, військовослужбовець Служби правопорядку зобов'язаний негайно і письмово поінформувати безпосереднього командира (начальника) для повідомлення в установленому порядку військового прокурора.

Командир (начальник) органу управління чи підрозділу Служби правопорядку доповідає про застосування спеціальних засобів безпосередньому начальнику. У разі потреби інформуються керівники місцевих органів виконавчої влади.

Командири (начальники) органів управління, підрозділів Служби правопорядку повинні систематично проводити роботу щодо забезпечення законності у разі застосування спеціальних засобів, організовувати навчання особового складу з питань дотримання цих Правил і підготовки кваліфікованих спеціалістів-інструкторів; видавати особовому складу спеціальні засоби тільки після складання

кожним військовослужбовцем заліків з правил та порядку їх застосування, згідно із законодавством притягати до відповідальності осіб, які допустили неправомірне застосування спеціальних засобів. Порядок організації та програми навчання особового складу затверджуються Міноборони.

Відповідальність за організацію роботи щодо забезпечення законності під час застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Служби правопорядку покладається на начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, начальників органів управління, підрозділів Служби правопорядку.

Застосування вогнепальної зброї (стаття 11).

Застосування вогнепальної зброї є крайнім заходом і допускається у разі, коли інші заходи виявилися неефективними або якщо за умовами обстановки застосування інших заходів є неможливим.

Військовослужбовці Служби правопорядку, крім визначених військовими статутами Збройних Сил України порядку і правил застосування зброї і фізичної сили, мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1) для захисту військовослужбовців, інших громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заручників, захоплених на території військової частини;

2) для відбиття групового або збройного нападу на військовослужбовця Служби правопорядку або членів його сім'ї чи іншого нападу, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

3) для відбиття нападу на об'єкти, що знаходяться під охороною, конвої, приміщення, споруди, транспортні засоби військових частин, а також звільнення їх у разі захоплення;

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочинів і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю військовослужбовця Служби правопорядку;

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або військовослужбовця Служби правопорядку.

Військовослужбовці строкової служби у цих випадках, застосовують вогнепальну зброю за наказом свого безпосереднього командира (начальника), за винятком безпосередньої загрози життю і здоров'ю військовослужбовця.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Військовослужбовці Служби правопорядку мають право використовувати зброю також для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян та військовослужбовця Служби правопорядку. Військовослужбовці Служби правопорядку мають право дістати вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважають, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути передбачені законом підстави для її застосування.

Спроби особи, яка затримується військовослужбовцем Служби правопорядку з приведеною в готовність вогнепальною зброєю, наблизитися до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до його зброї дають військовослужбовцю Служби правопорядку право застосовувати вогнепальну зброю згідно з Законом.

Військовослужбовець Служби правопорядку у межах своїх повноважень, наданих Законом України та іншими законами, самостійно приймає рішення, крім випадків, передбачених законодавством, і несе за свої протиправні дії або бездіяльність відповідальність у встановленому законом порядку. Контроль за діяльністю Служби правопорядку, дотриманням нею законодавства, здійснюється Міністром оборони України, а парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини Службою правопорядку здійснюється Верховною Радою України відповідно до Конституції України та законів України. Нагляд за дотриманням законності у діяльності Служби правопорядку здійснюється органами прокуратури України.

Державна прикордонна служба України: структура, завдання. Загальна структура, чисельність та організація діяльності Державної прикордонної служби України.

Державна прикордонна служба України: структура, завдання.

Державну прикордонну службу України створено 3 квітня 2003 року на підставі Закону України від 3 квітня 2003 року “Про Державну прикордонну службу України”. Вона є правонаступником Прикордонних військ України, створена на їх основі, у тому числі матеріально-технічній базі.

Правими засадами діяльності Державної прикордонної служби України є Конституція України, Закон України "Про державний кордон України", Закон України “Про Державну прикордонну службу України”, інші закони України, видані на їх виконання акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, на яку покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Основними функціями Державної прикордонної служби України є:

– охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

– здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;

– охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

– ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність";

– участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів;

– участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб";

– охорона закордонних дипломатичних установ України;

– координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

Виконання зазначених є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України.

Основними принципами діяльності Державної прикордонної служби України є:

1) законність;

2) повага і дотримання прав та свобод людини та громадянина;

3) позапартійність;

4) безперервність;

5) поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності;

6) єдиноначальність; колегіальність при розробці важливих рішень;

7) взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями при здійсненні покладених на Державну прикордонну службу України завдань;

8) відкритість для демократичного цивільного контролю.

Діяльність Державної прикордонної, як це підкреслено у ст. 5 Закону „Про державну прикордонну службу”, провадиться на основі дотримання прав і свобод людини і громадянина. З цією метою на органи, військовослужбовців та працівників служби покладається обов'язок поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження прав і свобод людини тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Загальна структура, чисельність та організація діяльності Державної прикордонної служби України

До структури Державної прикордонної служби України входять:

1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону;

2) територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону;

3) Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;

4) органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;

5) розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

Загальна чисельність Державної прикордонної служби України становить 50000 осіб, у тому числі 42000 військовослужбовців.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону, територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, органи охорони державного кордону та ін. є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті.