Конфлікти і кризи в суспільно-політичному житті

План:

1. Політичний розвиток і модернізація.

2. Політичні конфлікти і кризи.

3. Політика і епнополітичні відносини.

Ключові поняття й терміни: політичний процес, політичне функціонування, політичний розвиток, політична модернізація, первинна модернізація, вторинна модернізація, криза модернізації, демократизація, політичний конфлікт, політична криза, війна, революція, реформування, компроміс, консенсус, парламентська криза, конституційна криза, етнос, народність, нація, етнонаціональні відносини, національне питання, міжнаціональні конфлікти, етнонаціональна політика.

Світ політики надзвичайно різноманітний, він відрізняється мінливістю і динамічністю. Політичні системи, що існують у сучасному світі не ізольовані одна від одної, вони перебувають у постійній взаємодії, при якій стає неминучим зіткнення різних протиборчих сил. Тому не дивно, що політичне життя початку ХХІ ст. наповнене різного роду політичними протистояннями і конфліктами, кризами і війнами. Сьогодні найважливішим завданням стає осмислення причин і прогнозування наслідків таких зіткнень, а для цього необхідно дати відповідь на цілу низку складних питань. У чому відмінність сучасних політичних систем від тих, які існували в колишні епохи? Як здійснюється трансформація політичних інститутів, яким чином змінюються політичні цінності, політичні ідеали та політична поведінка?

У формуванні політичного життя суспільства велику роль відіграють такі суб’єкти політики, як нації та етнічні групи. Етнонаціональні процеси в багатьох регіонах світу спричиняють глибокі конфлікти, соціальні потрясіння з численними жертвами. Усе обумовлює актуальність даної теми, її теоретичне і практичне значення. Питання сутності, характеру, форм життєдіяльності етносів і націй вивчає складова політології – етнополітологія.

1. Засновник соціології Огюст Конт виділяв у науці про суспільство (яку він назвав соціальною фізикою) два основних рівні – соціальну статику і соціальну динаміку. Якщо соціальна статика покликана розкрити взаємозв’язок між соціальними інститутами в загальній системі, представленій як єдиний організм, то соціальна динаміка спрямована на вивчення процесів соціальних змін, «що відбуваються внаслідок розпаду або перебудови соціальних структур». Слідом за соціологією уявимо собі в такий же спосіб і політичну науку, де теорія політичних систем – це розділ «політичної стики», що розкриває структуру політики, умови існування та основні закономірності функціонування політичних інститутів, у той час, як «політичною динамікою» перед нами постають політичні процеси, з якими пов’язані основні зміни в політичному житті.

Таким чином, якщо поняття «політична система» відбиває цілісність політики, взаємозв’язок елементів, що забезпечують її стабільність і рівновагу, то поняття «політичний процес» розкриває характер взаємодії різних суб’єктів політичної системи, виражає мінливість та безперервний розвиток політики.