Еколого-економічна оцінка збитків від втрати родючості грунту внаслідок водної ерозії

Розрахунок збитків від втрати родючості ґрунту в результаті водної ерозії здійснюється на основі відомостей про ступінь еродованості земельних ділянок, що перебувають в сільськогосподарському обороті. За основу можуть бути взяті статистичні дані про розподіл ріллі за ступенем еродованості (нееродовані, слабоеродовані, середньоеродовані та сильноеродовані ґрунти) або крутизною схилу (0–1º, 1–2º, 2–3º і т.д.). Для здійснення розрахунків використовуються також дані агрохімічного обстеження ґрунтів про вміст в ґрунті поживних речовин, а також інші нормативні дані та вартісні показники.

І. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ЗА ПРЯМИМИ ВИТРАТАМИ

1. Розрахунок річних втрат ґрунту внаслідок водної ерозії (тонн) проводять за такими формулами:

а) на схилах до 1º (В_0–1):

В_0–1=ΣП_0–1*Г_0–1*(1 – Ке), (1)

де П_0–1 – площа ділянки ріллі крутизною до 1º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г_0–1 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 0–1º, т/га (табл. 1); Ке – коефіцієнт ґрунтозахисної ефективності сільськогосподарських культур у сівозміні (табл. 2).

б) на схилах 1–2º (В_1–2):

В_1–2=ΣП_1–2*Г_1–2*(1 – Ке), (2)

де П_1–2 – площа ділянки ріллі крутизною 1–2º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г_1–2 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 1–2º, т/га (табл. 1).

в) на схилах 2–3º (В_2–3):

В_2–3=ΣП_2–3*Г_2–3*(1 – Ке), (3)

де П_2–3 – площа ділянки ріллі крутизною 2–3 º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г_2–3 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 2–3º, т/га (табл. 1).

г) на схилах 3–5º (В_3–5):

В_3–5=ΣП_3–5*Г_3–5*(1 – Ке), (4)

де П_3–5 – площа ділянки ріллі крутизною 3–5º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г_3–5 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 3–5º, т/га (табл. 1).

Загальні втрати ґрунту від змиву (В_заг), т:

В_заг = В_0–1 + В_1–2 + В_2–3 + В_3–5 + В_>5. (5)

Таблиця 1. Змив ґрунту з 1 га залежно від крутизни схилу, т

Крутизна схилу	Змив ґрунту з 1 га, т
0–1º	9,7
1–2º	21,1
2–3º	35,6
3–5º	66,0

Таблиця 2. Коефіцієнти ґрунтозахисної ефективності

сільськогосподарських культур

Сільськогосподарська культура	Коефіцієнт
Чорний пар	0,00
Кукурудза	0,25
Соняшник	0,25
Зайнятий пар	0,50
Ярі зернові колосові	0,50
Зернобобові і сумішки на зелений корм	0,65
Озимі зернові	0,83
Багаторічні трави	0,92–0,99

Таблиця 3. Коефіцієнти корегування вмісту поживних речовин у ґрунті залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу)

Група ґрунту за ступенем еродованості	Вміст гумусу	Вміст макроелементів
азоту	фосфору	калію
Нееродовані ґрунти (0–1º)	1,00	1,00	1,00	1,00
Слабоеродовані ґрунти (1–3º)	0,85	0,85	0,92	0,92
Середньоеродовані ґрунти (3–5º)	0,72	0,72	0,86	0,86
Сильноеродовані ґрунти (понад 5º)	0,30	0,30	0,65	0,65

2. Втрати поживних речовин від ерозії ґрунту:

а) втрати гумусу, т (Q_Г):

Q_Г=ΣВ*Н*К_Г/100, (6)

де В – показник маси втраченого ґрунту, розрахований для кожної ділянки з відповідною крутизною схилу, т/га (визначають за допомогою формул 1–5 (В_0–1, В_1–2, В_2–3, В_3–5)); Н – середній вміст гумусу в орному шарі, %; К_Г – коефіцієнт корегування вмісту гумусу залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).

б) втрати основних елементів живлення, кг діючої речовини:

– валового азоту (Q_N)

Q_N = ΣВ*N*К_N/1000, (7)

де N – вміст азоту, що гідролізується, в орному шарі ґрунту, мг/кг; К_N – коефіцієнт корегування вмісту азоту залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).

– фосфору (Q_Р)

Q_Р =ΣВ*Р*К_Р/1000, (8)

де Р – вміст рухомого фосфору в орному шарі ґрунту, мг/кг; К_Р – коефіцієнт корегування вмісту фосфору залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).

– калію (Q_К)

Q_К =ΣВ*К*К_К/1000, (9)

де К – вміст обмінного калію в орному шарі ґрунту, мг/кг; К_Р – коефіцієнт корегування вмісту калію залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).

3. Потреба в органічних добривах для компенсації збитків від втрат гумусу.

Потреба в органічних добривах (Q_ОД), необхідних для компенсацій збитків від втрат гумусу, розраховується за формулою:

Q_ОД = Q_Г*НГ, (10)

де Q_Г – втрати гумусу, т; НГ – норма маси гною, необхідна для відновлення 1 т гумусу, т.

Для розрахунку приймається, що при вмісті гумусу в 1 т гною в розмірі 50–60 кг компенсація втрати 1 т гумусу еквівалентна внесенню 17 т гною. Отже, НГ =17.

4. Потреба в мінеральних добривах для компенсації збитків від втрат поживних речовин.

На основі маси втраченого ґрунту (на гектар) та кількості поживних речовин, що в ньому містяться, визначають потребу в мінеральних добривах. Для цього втрачену кількість загальних азоту (Q_N, т.д.р.), фосфору (Q_Р, т д.р_.) та калію (Q_К, т д.р.) переводять в туки множенням на наступні коефіцієнти:

азотні добрива – 2,9 (вміст N – 34,5 %);

фосфорні добрива – 5,35 (вміст Р₂О₅ – 18,7 %);

калійні добрива – 2,5 (вміст К₂О – 40 %).

5. Величина прямих витрат на відновлення річних втрат ґрунту від змиву.

У вартісному виразі загальні збитки за прямими витратами в результаті втрат поживних речовин слід визначати як добуток загальної маси гною і туків, що потрібні для компенсації втрат родючості, на витрати, що пов’язані з придбанням, транспортуванням і внесенням у ґрунт.

Розрахунок виконують за угіддями та ступенями еродованості (крутизною схилу) – на 1 га і на 1 т ґрунту.

ІІ. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ЗА НЕПРЯМИМИ ВИТРАТАМИ

1. Для визначення недобору врожаю попередньо проводять розподіл площі за ґрунтами різного ступеню змитості. Потім визначають урожайність сільськогосподарської культури на умовно нееродованих ґрунтах:

У_н = У_ф / (К_сл*d_сл + К_ср*d_ср + К_си*d_си + d_н), (11)

де У_н – урожайність на умовно нееродованих ґрунтах; У_ф – фактична врожайність культури за останні п’ять років (ц/га); К_сл, К_ср, К_си – поправочні коефіцієнти урожайності на еродованість ґрунтів; d_сл, d_ср, d_си, d_н – відповідна питома вага слабо-, середньо- і сильнозмитих і незмитих ґрунтів.

Коефіцієнти зниження врожайності відповідно на слабо-, середньо- і сильнозмитих ґрунтах, розраховані для зони Степу, становлять

К_сл – 0,90; (схили 1–3 º);

К_ср – 0,74;(схили 3–5 º);

К_си – 0,62.

2. Недобір урожаю (Н) конкретної культури на ґрунтах різного ступеня змитості складатиме, ц/га:

Н_сл = У_н (1– К_сл); (12)

Н_ср = У_н (1– К_ср); (13)

Н_си = У_н (1–К_си); (14)

3. Середній недобір урожайності по культурі (Н_с) визначають за формулою:

Н_с = У_н – У_ф = Н_сл х d_сл + Н_ср х d_ср + Н_си х d_си. (15)

Загальний недобір продукції по культурі розраховують як добуток середнього недобору врожаю по кожній культурі на площу відповідної культури, розміщеної на еродованих землях.

Недобір продукції на площі ярів являє собою втрати всього врожаю, причому для орних земель, зруйнованих ярами. Ураховують також ділянки, що до них прилягають, виключені зі сільськогосподарського обороту.

ІІІ. СУМАРНИЙ РІЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗБИТОК ВІД ЕРОЗІЇ ҐРУНТІВ

Економічну оцінку збитку від ерозії проводять за двома критеріями: перевитратами приведених затрат і втратами умовно чистого доходу.

1. Сумарний річний економічний збиток від втрат родючості ґрунту і недобору продукції за величиною приведених затрат (грн) визначають за формулою:

У_пр = 1,56 У_п + ВП_к + У_ін(пр),(16)

де У_п – прямі витрати на відновлення річних втрат ґрунту від водної та вітрової ерозії (грн); ВП_к – вартість недобору валової продукції в кадастрових цінах (грн); У_ін(пр) – збиток інших видів, рівний 10 % повного річного збитку; 1,56 – коефіцієнт перерахунку прямих витрат у приведені, отриманий розрахунковим шляхом.

2. Сумарний річний економічний збиток від втрат родючості ґрунту і недобору продукції через втрату умовно чистого доходу (грн) встановлюють за формулою:

У_чд = 0,335 У_п + (ВП_к –З_пр) + У_{ін(чд) ,} (17)

де З_пр – приведені затрати на збирання, транспортування і зберігання недобору продукції (собівартість) (грн); 0,335 – коефіцієнт перерахунку прямих витрат на величину втрат умовно чистого доходу, отриманий розрахунковим шляхом; У_ін(чд) – збиток інших видів, рівний 10 % повного річного збитку.

Практичне завдання:

Здійснити розрахунки збитків, завданих водною ерозією ґрунту, внаслідок втрати родючості ґрунту та недобору продукції в ТОВ “Світанок” на посівах кукурудзи.

На основі отриманих результатів розробити рекомендації для господарства стосовно корегування територіального розміщення посівних площ кукурудзи за елементами рельєфу.

Вихідні дані:

Таблиця 4. Показники виробництва продукції рослинництва

в ТОВ “Світанок” у середньому за 2006–2010 р.р.

Показники	Кукурудза	Соняш- ник	Озима пшениця	Ячмінь
Посівна площа, га
Урожайність, ц/га
Валовий збір, ц

Таблиця 5. Розподіл сільськогосподарських угідь ТОВ “Світанок”

за ступенем еродованості ґрунту (крутизною схилу)

Ступінь еродованості (крутизна схилу)	Площа, га	Питома вага, %	у т. ч. кукурудза
га	%
Нееродовані ґрунти (0–1º)		50,0		50,0
Слабоеродовані ґрунти (1–3º),		40,0		40,0
у тому числі: з крутизною схилу 1–2º		20,0		20,0
з крутизною схилу 2–3º		20,0		20,0
Середньоеродовані ґрунти (3–5º)		10,0		10,0
Сильноеродовані ґрунти (понад 5º)	–	–	–	–
Разом		100,0		100,0

Таблиця 6. Дані агрохімічного обстеження ґрунту

Показник	Значення
Вміст гумусу в ґрунті, %	3,8
Вміст основних елементів живлення, мг/кг ґрунту:
азоту, що гідролізується
рухомого фосфору
обмінного калію

Таблиця 7. Вартість матеріально-технічних ресурсів, затрати на виконання сільськогосподарських робіт та кадастрова ціна на зерно кукурудзи

Показник	Значення
1. Органічні добрива:
вартість гною, грн/т
затрати на навантаження, транспортування і внесення 1 т гною, грн/т
2. Мінеральні добрива:
вартість аміачної селітри (34,5%), грн/т (без ПДВ)
вартість простого суперфосфату (18,7%), грн/т (без ПДВ)
вартість калійної солі (40%), грн/т (без ПДВ)
затрати на навантаження, транспортування і внесення 1 т мінеральних добрив, грн/т
3. Затрати на збирання, вивезення продукції з поля і доочищення зерна, грн/ц
4. Кадастрова ціна 1 ц зерна кукурудзи, грн/ц

Таблиця для заповнення: Розрахунок збитків від втрат родючості ґрунту в результаті водної ерозії на посівах кукурудзи в ТОВ “Світанок”   Показник   Розподіл посівної площі за крутизною схилу:   Всього     нееродовані ґрунти (0–1º) слабоеродовані ґрунти середньо- еродовані (3–5º) разом (1–3º) у тому числі: 1–2º 2–3º 1. Розрахунок річних втрат ґрунту в результаті водної ерозії Посівна площа кукурудзи, га             Структура посіву кукурудзи за ступенем еродованості ґрунту, %             Питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії, т/га   ×       × Втрати ґрунту з усієї площі посіву кукурудзи, т             Втрати ґрунту з 1 га посіву кукурудзи, т             2. Втрати поживних речовин унаслідок ерозії ґрунту Коефіцієнти корегування вмісту поживних речовин залежно від ступеню           еродованості ґрунту: гумусу       × азоту       × фосфору       × калію       × Загальні втрати гумусу, т         Загальні втрати основних елементів живлення, кг д.р.:         у тому числі: азоту         фосфору         калію         3. Потреба в органічних та мінеральних добривах для компенсації втрат поживних речовин Втрати гумусу, виражені через органічні добрива, т           Потреба в мінеральних добривах, кг:         азотних         фосфорних         калійних         продовження таблиці 4. Загальні збитки за прямими витратами Вартість органічних добрив, грн           Вартість мінеральних добрив – усього, грн         у тому числі: азотних         фосфорних         калійних         Збитки за прямими витратами, грн: усього         на 1 га посіву         на 1 т ґрунту         5. Збитки за непрямими витратами Урожайність, ц/га           Недобір врожаю з 1 га, ц         Загальний недобір зерна з усієї площі, ц         6. Сумарний річний економічний збиток Вартість недобору валової продукції в кадастрових цінах, грн           Затрати на збирання, транспортування та доочищення недобору продукції, грн         Інші види збитку: при визнач.збитку за величиною приведених затрат, грн         при визнач. збитку через втрату умовно чистого доходу, грн         Сумарний річний економічний збиток за величиною приведених затрат, грн         усього         на 1 га посіву         Сумарний річний економічний збиток через втрату умовно чистого доходу, грн         усього         на 1 га посіву

4.2. Економічна оцінка ефективності застосування ґрунтозахисних технологій

Як відомо, для порівняльної оцінки ефективності різних технологій звичайно застосовуються показники приросту врожайності та валових зборів продукції. Показники, що використовуються для економічної оцінки технологій, повинні нести інформацію як про ріст обсягів та підвищення якості продукції, так і про рівень віддачі на затрачувані ресурси, а в кінцевому рахунку – про збільшення чистого доходу.

Одним з наукових прийомів, що дозволяють виявити найбільш ефективні технологічні операції при вирощуванні сільськогосподарських культур, є порівняльна економічна оцінка різних варіантів при дотриманні наступних вимог до проведення досліду: співставність якості ґрунту, агротехніки, метеорологічних умов, строків проведення робіт на полях і т. д.

Економічна ефективність технологій характеризується показниками, що відображають ступінь використання земельних, трудових і матеріальних ресурсів, а також фінансовими результатами (урожайність, якість продукції, прямі затрати праці на 1 га площі посіву і на 1 т продукції, вартість валової продукції в розрахунку на 1 га, біоенергетичний коефіцієнт, продуктивність праці, поточні виробничі витрати і затрати енергії на 1 га і на 1 т, додаткові затрати на отримання приросту врожаю та їх окупність, чистий доход з 1 га і в розрахунку на 1 т, рентабельність виробництва, річний економічний ефект в розрахунку на 1 га і 1 т продукції, металоємність, енергоємність і енергоозброєність праці). При цьому економічна оцінка нової технології засновується на порівнянні її показників з базовими.

Для розрахунку річного економічного ефекту як узагальнюючого показника застосовуються різноманітні формули в залежності від впливу різних технологій на показники виробництва рослинницької продукції. Так, при зміні кількості, якості і собівартості отриманої продукції річний економічний ефект Е (в грн) знаходиться за формулою:

Е = [(Вп.н – Сн) – (Вп.б – Сб)] Q, (1)

де Вп.н і Вп.б – вартість валової продукції в новому і базисному варіантах, грн; Сн і Сб – поточні виробничі витрати в новому і базисному варіантах, грн; Q – обсяг впровадження в новому варіанті, га.

При вирощуванні сільськогосподарських культур при різних способах обробітку ґрунту, оцінка їх ефективності обчислюється за такими показниками: врожайність, приріст врожайності, вартість приросту врожаю, затрати на обробіток 1 га ґрунту, затрати на збирання додаткового врожаю, сума всіх затрат, вартість врожаю, додатковий чистий доход, собівартість 1 ц продукції, рівень рентабельності.

Практичне завдання:

Розрахувати відповідні показники, заповнити таблицю та зробити висновки про порівняльну ефективність двох варіантів технологій вирощування озимої пшениці по чорному пару на еродованих схилах.

Таблиця 1. Вихідні дані:

№ з/п	Показник	Технологія
традиційна (на базі оранки)	ґрунтозахисна (на основі чизельного обробітку ґрунту)
1.	Виробничі витрати в розрахунку на 1 га, грн/га	4762,6	4608,8
2.	У тому числі витрати на обробіток ґрунту, грн/га	412,3	258,5
3.	Урожайність, ц/га	52,1	51,7
4.	Клас отриманого зерна	ІІІ	ІІІ
5.	Ціна реалізації за 1 ц, грн.
6.	Витрати на збирання і доробку врожаю, грн/ц
7.	Витрати на реалізацію 1 ц, грн/ц	6,4	6,4
8.	Площа посіву, га

Заповнити таблицю 2:

Таблиця 2. Порівняльна економічна ефективність ґрунтозахисної та традиційної технології вирощування озимої пшениці

№ з/п	Показник	Технологія	Відхилення, + –
традиційна (на базі оранки)	ґрунтозахисна (на основі чизельного обробітку ґрунту)
1.	Урожайність, ц/га
2.	Виробнича собівартість, грн/ц (табл.1: ряд.1/ряд. 3)
3.	Економія витрат: – в розрахунку на 1 га (табл.1: ряд.1 гр.4 – ряд.1 гр.3) – в розрахунку на 1 ц (табл.2: ряд.2 гр.4 – ряд.2 гр.3)	х   х	х   х
4.	Комерційна собівартість, грн/ц (табл. 2 ряд.2 + табл.1 ряд.7)
5.	Вартість валової продукції в розрахунку на 1 га, грн (табл. 1: ряд.3*ряд.5)
6.	Прибуток: – в розрахунку на 1 ц (табл. 1 ряд. 5 – табл. 2 ряд. 4) – в розрахунку на 1 га (табл. 2: ряд. 1 * ряд. 6 (1ц))
7.	Річний економічний ефект (див. формулу 1)
8.	Рівень рентабельності, %

Зробити відповідні висновки.

Рекомендована література

1. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 р.2. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р.3. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 р.

4. Кованов С.И., Свободин В.А. Экономические показатели деятельности сельскохозяйственных предприятий: Справочник. 2-е изд., пер. и доп. – М.: Агропромиздат, 1991. – 304 с.

5. Компанієць В.О. Еколого-економічні аспекти раціонального використання земельних ресурсів в умовах північного Степу України //Науковий Вісник Національного аграрного університету. – К., 2008. – Вип.120. – С.301-306

6. Компанієць В.О.Проблеми раціонального використання земельних ресурсів на Дніпропетровщині //Агроном. – 2007. - №4. – С.150-155.

7. Лавейкін М.І. Проблеми сталого землекористування в Україні: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. економічних наук / М.І. Лавейкін. – К., 2005. – 25 с.

8. Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України. – К.: НВАТ „Агроінком”, 1997. – 448 с.

9. Медведєв В.В. Грунти України і нова технічна політика в землеробстві / В.В. Медвєдєв,Я.С. Гуков, В.О. Дубровін // Вісник аграрної науки. – 2006. – №7. – С.5–10.

10. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / (Зубець М.В. та ін.): під. ред. М.В.Зубець. – К.: Аграрна наука, 2004. – 844с.

11. Нормативы для определения экономической эффективности защиты почв от эрозии (методические рекомендации). – Ворошиловград: УНИИЗПЭ, 1985. – 208 с.

12. Пабат І.А., Компанієць В.О. Шляхи підвищення еколого-економічної ефективності виробництва озимої пшениці в північному Степу України /Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 199: В 4 т. Том 3. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 553-558.

13. Рибка В.С., Компанієць В.О., Кулик А.О.Обробіток чистого пару //Farmer. – 2008. - №7. - С.26-28.

14. Перспективы минимализации обработки почвы в Украине: сб. докладов IV конференции NT CA (Днепропетровск 27–30 сент. 2006 г.) / В.В. Медведев. – Днепропетровск: Корпорация “Агро–Союз”, 2006. – С.161–172.

15. Сайко В.Ф. Земля втрачає силу / В.Ф. Сайко // Farmer. – 2007. – №2. – С.18–19.

16. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ: ІЗГ УААН, 2005. – 432 с.

17. Третяк А.М. Стан та шляхи розвитку земельних відносин і системи землекористування / А.М. Третяк // Землевпорядний вісник. – 2008. – №6. – С.4–18.

18. Эколого-экономическая оценка ущерба от эрозии почв (методические рекомендации по определению ущерба). – Ворошиловград: УНИИЗПЭ, 1984. – 110 с.