Ключові позиції

озгляд усієї сукупності гіпотез поведінки у відповідності до: «вузьких місць» підприємства

фінансові ресурси, потенціал обладнання, постачання, попит тощо); цілей підприємства. Аналіз сукупності можливих результатів від застосування певної стратегії

Принципи вибору:

найбільш оптимальна стратегія повинна бути прийнята до уваги, але не бути єдиною;

найбільш оптимальною повинна бути відібрана гнучка стратегія, яку легко адаптувати

Завдання:

• пристосування наявних ресурсів до встановлених цілей та мінімізація їх використання;

• децентралізація контролю на засадах «самоконтролю»;

• прийняття рішень на засадах конкретних стратегій;

• забезпечення координації в колективі тощо

Рис. 4.9. Етапи планування (передбачення)

Зарубіжні системи менеджменту

би виробництва та складність галузі діяльності організації. Схематично структура управління відображається за допомогою органіграм. Здебільшого у французькому менеджменті виділяють такі типи організаційних структур управління:

— функціональна;

— поліструктурна (те ж саме, що конгломератна);

— гнучка (те ж саме, що матрична);

— інноваційна (проектна, програмно-цільова). Основні типи організаційних структур формуються

за виокремленням підрозділів:

1)без спеціалізації за принципами чисельності;

2) за виконуваними функціями, тобто за спеціалізацією;

3) за видами продукції.

При цьому вагома роль відводиться принципам централізації чи децентралізації управління. Під час розроблення і вдосконалення діючих організаційних структур управління насамперед беруть до уваги такі аспекти:

— визначення цілей та ролі підрозділів;

— розподіл відповідальності;

— установлення взаємозв'язків.

3. Керівництво. Полягає у застосуванні владного та лідерського впливу з метою спрямування зусиль підлеглих на досягнення установлених цілей і виконання визначених завдань.

4. Координування. Здійснюється на засадах установлених повноважень та взаємозв'язків на різних ланках і рівнях управління.

5. Контролювання. Є необхідною складовою усіх процесів, що відбуваються в організації. Його основне завдання — оцінка наявної інформації про виконання планів, її аналіз, визначення відхилень та причин такого стану речей. При цьому доцільний контроль зобов'язань (щодо зовнішнього середовища: споживачів, клієнтів, кредиторів та ін.) і контроль виконання (щодо внутрішньої діяльності: використання ресурсів, виробництво продукції, якість роботи тощо). Дієвим інструментом контролю французькі економісти вважають бюджет, який може формуватись як у грошовій, так і не в грошовій формах. Основним завданням бюджету є прогнозування певних видатків (усіх видів ресурсів чи окремих із них) та визначення джерел їх покриття. Бюджет створює можливості визначити напрямки економії обмежених ресурсів організації та проконтролювати наскільки цільо-

Соціально-психологічні та економічні аспекти менеджменту

вим є їх використання. У системі французького менеджменту навіть з'явився новий напрямок — бюджетне управління, що підтверджує важливість розроблення та використання цього методу менеджменту. За змістом контроль поділяють на контроль витрат, виробництва, збуту, грошових коштів, збитків. Будь-який контроль базується на порівнянні з розробленими нормативами, стандартами, плановими показниками, що надалі є основою регулювання.

Кожна із функцій менеджменту пов'язана з певною галуззю управління, але не можна розглядати їх окремо, роздрібнено, без урахування взаємозв'язків та взаємовпливу.

Отже, основою французького менеджменту є виділення специфічних етапів і рівнів процесу управління, використання нестандартних підходів до розгляду основних та додаткових функцій менеджменту.

Запитання. Завдання

1. Які чинники стали визначальними при формуванні японської системи менеджменту?

2. Розкрийте особливості технології японського менеджменту.

3. Охарактеризуйте процедуру прийняття рішень «рінгі» на японських підприємствах, визначте її переваги та недоліки.

4. Які складові елементи японського менеджменту доцільно застосовувати в умовах України? Обгрунтуйте відповідь.

5. Проілюструйте на конкретних прикладах застосування механізмів консультування, колегіального співробітництва та делегування відповідальності в системі управління підприємствами за «моделлю Гарцбурга».

6. Розкрийте сутність етапів процесів контролювання французької та німецької систем менеджменту, порівняйте їх і зробіть відповідні висновки.

7. Які засади мотивування у Швеції? Охарактеризуйте їх.

8. Порівняйте систему управління за цілями та фінську систему управління за результатами.

9. Якими якостями повинен володіти менеджер, зорієнтований на результативність, відповідно до фінської системи управління за результатами?

10. Розкрийте сутність концепції підприємства у французькому менеджменті.

11. Охарактеризуйте особливості процесу управління у французькому менеджменті.

12. Проаналізуйте всі елементи німецької, шведської, фінської та французької систем менеджменту і обгрунтуйте, які з них доцільно застосовувати на українських підприємствах.

Зарубіжні системи менеджменту 357