Рельєф

Зображується по Балтійській системі висот горизонталями та умовними знаками і доповнюється чисельними відмітками висот точок місцевості та напрямками скатів.

На картах показують тільки ті обриви, насипи і виїмки довжина яких більше ніж 3мм в масштабі карти, крім того на картах М 1: 25 000 та 1: 50 000 показують обриви та виїмки висота яких більше ніж 1м, на картах М 1: 100 000 – більше ніж 2м, на картах М 1: 200 000 – більше ніж 3м. Надписи, які можуть бути показують: ширину лощин; глибину обривів (лощин); висоту курганів та скель.

Вивчення рельєфу за картою починається з:

· визначення типу рельєфу (рівнинний, горбистий, гірський) по абсолютним висотам, відносним перевищенням та переважаючій крутизні схилів за густотою та накресленням горизонталей, позначками висот та умовними знаками деталей рельєфу.

· визначення пересіченості (ступеня горизонтального розчленування) по середній відстані між лощинами: якщо вона 2км і менше - сильнопересічена

· детальне вивчення рельєфу тієї ділянки місцевості, на якій належить виконувати бойове завдання пов`язане з вирішенням завдання по визначенню висот і взаємного перевищення точок, виду, напрямку та стрімкості схилів, характеристик (глибини, ширини та довжини) лощин, ярів, вимоїн та інших деталей рельєфу. При цьому встановлюють наявність, розташування і взаємний зв`язок найбільш характерних для даної ділянки типових форм і деталей рельєфу; визначають їх вплив на умови прохідності, спостереження, ведення вогню, маскування, орієнтування й організацію захисту від зброї масового ураження.