Зосереджений вогонь з|із| автоматів і ручних кулеметів

по наземних цілях ведеться на дальностях до 800м

по повітрю — до 500м;

зосереджений вогонь танкового взводу — на дальностях до 3,5км;

роти — на дальностях до 6км.

Зосереджений вогонь танкових і артилерійських підрозділів доцільно застосовувати для поразки|ураження| засобів|коштів| ядерного нападу супротивника|противника|.

Особливим видом вогню є кинджальний вогонь, що відкривається раптово з близьких відстаней в одному певному напрямі; він готується на відстанях, що не перевищують дальність прямого пострілу для грудних фігур, і ведеться з ретельно замаскованої позиції з граничною напругою до повного знищення супротивника або до заборони його спроб просування в даному напрямі. Завдання ведення кинджального вогню зазвичай ставиться станковим або ротам кулеметам.

По напряму|направленню| стрілянину|стрільбу| розрізняють наступні|слідуючі| види вогню:

- фронтальний — вогонь, направлений|спрямований| перпендикулярно|перпендикуляр| фронту мети|цілі|; він більш дійсний по глибоких цілях і менш дійсний по широких цілях;

- фланговий — вогонь, направлений|спрямований| у фланг мети|цілі|; цей вид вогню найбільш дійсний по широких цілях;

- перехресний — вогонь, що ведеться по одній меті|цілі| не менше чим з двох напрямів|направлень|.

Окрім розглянутих видів, розрізняють ще вогонь по напруженості:

Для артилерії і танків розрізняють вогонь по видах наведення:

- прямим наведенням.

- напівпрямим наведенням.

- непрямим наведенням.

При визначенні вогневих завдань танкам розрізняють види вогню по дальності: стрільба в межах дальності прямого пострілу, стрільба в межах дальності дійсного вогню одного танка і стрільба в межах дальності дійсного вогню танкових підрозділів: взводу — до 3,5км, роти — до 6км. Ці дальності для танкових підрозділів прийнято називати великими, стрілянину на них ведуть тільки з місця по крупних і важливих цілях.