 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Програма курсу
|
|
Модуль I. Росія в епоху революцій та воєн (1900-1920 рр.)
Змістовий модуль 1. Росія на початку XX ст. в умовах загальнонаціональної кризи.
Тема 1. Політичний та соціально-економічний розвиток Росії на початку XX ст. Перша російська революція 1905-1907 рр.
Особливості промислового та аграрного розвитку Росії на початку XX століття. Микола II, його уява про призначення самодержавної влади. Проблема модернізації державного механізму та економіки країни.
Особливості російського імперіалізму. Монополізація основних галузей промисловості. Регулятивна роль держави. Соціальні проблеми. Масштаби та форми соціальних виступів у місті та на селі в перші роки XX століття.
Пожвавлення опозиції на початку XX ст. Радикалізація земсько-ліберального руху. Розширення сфери нелегальної політичної діяльності. Утворення радикальних партій, їх програми і тактика.
Міжнародне становище Росії на початку XX ст. Передумови, хід і підсумки російсько-японської війни. Наслідки поразки Росії.
Причини, характер, етапи та особливості першої російської революції. „Кривава неділя”. Формування основних політичних сил революції. Булигінська Дума. Поява Рад. Повстання в армії та на флоті. Всеросійський політичний страйк. Маніфест 17 жовтня 1905 року. Оформлення основних ліберальних партій, їх програми і тактика. Монархічний та чорносотенний рух. Легальна діяльність радикальних партій. Грудневе збройне повстання як апогей революції.
Вибори до I і II Державних Дум, їх партійний склад. Обговорення аграрного питання. Новий виборчий закон. III Державна Дума, її склад і політична роль. Спад революційного руху. Криза опозиційних партій. Формування та особливості існування третьочервневої політичної системи.
Тема 2. Росія між двома революціями (1907-1917 рр.)
Програма реформ П.А. Столипіна. Аграрна реформа, її мета і зміст. Підсумки столипінського реформаторства.
Активізація суспільного руху, Ленський розстріл. Партії та політичні сили в IV Державній Думі. Дума та уряд. Падіння авторитету царської родини.
Балканська проблема в європейській політиці Росії. Причини російсько-німецьких і російсько-австрійських протиріч. Зближення Росії з Англією. Мета та інтереси Росії в Першій світовій війні. Військово-економічний потенціал країни. Основні етапи та підсумки воєнних дій на Східному фронті в 1914-1916 рр. Відношення до війни в уряді та у суспільстві. Наростання економічних, політичних і соціальних труднощів воєнного часу.
Зміни в державному апараті Росії в роки війни. Роль політичної активності російської буржуазії. „Прогресивний блок”. Його склад, завдання, діяльність. Поглиблення кризи влади, її причини та прояви. Наростання суспільного невдоволення в країні.
„Срібне століття” російської культури та його основні досягнення. Світове значення російської культури кінця XIX - XX ст.
Тема 3. 1917 рік в історії Росії
Переддень революції. Визрівання суспільно-політичної кризи у 1916 р. Господарський розвал. Погіршення положення мас, ріст страйків. Селянські хвилювання. Антивоєнний рух в армії і на флоті. Назрівання революційної ситуації.
Падіння самодержавства. Стихійність революційного вибуху. Страйк в Петрограді. Втрата владою контролю в столиці. Формування нових органів влади. Відречення імператора. Тимчасовий уряд і Петроградська рада. Виникнення двовладдя. Стан політичних сил в результаті революції. Криза праволіберальних партій. Програмні вимоги кадетів – політична лінія Тимчасового уряду. Роль земельного питання в розвитку революції. „Земельні комітети”. Збереження основних структур влади. Курс на Установчі збори. Компроміс поміркованих соціалістів з владою. Принцип „революційного оборонства”. Більшовицька партія, її орієнтація на розвиток революції. Ріст впливу більшовиків.
Росія на переломі (липень 1917р.). Курс більшовиків на соціалістичну революцію. Використання невирішеного питання про мир, земельного і національного питань. Гасло „Вся влада Радам”. Криза у червні. Наступ на фронті та його провал. Липнева демонстрація, введення воєнного положення в Петрограді. Курс більшовиків на збройне взяття влади.
Корніловський заколот. Ідея воєнної диктатури, Державна нарада. Спроба введення військ в Петроград. Роль О. Керенського. Порушення балансу сил, підрив боєздатності російської армії.
Втрата Тимчасовим урядом підтримки з правого флангу, ріст загрози зліва. Поглиблення суспільної кризи. Ріст рядів і популярності більшовицької партії та більшовизація рад. Повторне використання гасла „Вся влада Радам” - курс на збройне повстання. Перемога більшовицького збройного повстання. Сучасні оцінки подій жовтня 1917 року в історичній літературі.
Змістовий модуль 2. Формування більшовицького режиму в Росії.
Тема 4. Становлення радянської влади в Росії
Росія в перші місяці радянської влади. Встановлення радянської влади в різних районах. Радянізація армії. Причини „тріумфальної ходи” нової влади: популярність більшовицьких декретів, контроль над армією, роз’єднаність антибільшовицьких сил. Згода з „лівими” есерами. Результати виборів до Установчих зборів. Початок формування перших військових частин опору більшовицькій диктатурі.
Формування радянської державно-політичної системи. Двопартійна система на основі згоди з „лівими” есерами в Раднаркомі (до 3 березня 1918 р.) і у ВЦВК (до липня 1918 р.) Від розгону Установчих зборів до однопартійної диктатури. Заколот „лівих” есерів. Прийняття першої радянської Конституції. Соціально-економічна політика більшовиків. Перші соціальні декрети. Початок націоналізації. Націоналізація банків, транспорту, великої промисловості. Створення ВРНГ. Монополія внутрішньої торгівлі. „Закон про соціалізацію землі”. Введення продуктової диктатури. Створення продзагонів і комітетів бідноти.
Міжнародне становище Росії. Вихід радянської Росії з Першої світової війни. Брестський мир. Боротьба всередині радянського керівництва з питання про укладення миру, хід переговорів. Гасло Л. Троцького „Ні війни, ні миру”. Наступ німецьких військ і відновлення переговорів. Брестський мир: умови, значення, наслідки, доля.
Тема 5. Радянська Росія в умовах громадянської війни та іноземної інтервенції.
Причини громадянської війни. Склад (монархісти, ліберали та інші) і протиріччя „білого табору”. Програма „білого руху”. Роль селянської політики більшовиків у розгортанні громадянської війни. Продрозкладка.
Перший етап громадянської війни (літо-осінь 1918 р.)Заколот Чехословацького корпусу. Військові десанти в Мурманську і на Далекому Сході. Розгортання „червонного” та „білого” терору. Рада робітничо-селянського захисту. Реввійськрада. В.І.Ленін.
Л.Д. Троцький.
Радянська республіка – військовий табір. Другий етап громадянської війни (осінь 1918 – весна 1919 рр.) Закінчення Першої світової війни, революція в Німеччині. Посилення іноземної інтервенції. Третій етап (весна 1919 – весна 1920 рр.) Четвертий етап (квітень – листопад 1920 р.) Радянсько-польська війна. Встановлення радянської влади в Закавказзі і на Далекому Сході. Економічні, соціальні, демографічні, політичні наслідки громадянської війни.
Політика „воєнного комунізму”. „Мобілізаційні” і доктринальні причини „воєнного комунізму”. Продовольча диктатура. Націоналізація дрібної та середньої промисловості. Продрозкладка. Загальна трудова повинність. Зрівняльний розподіл. Централізація управління економікою. Підсумки і результати політики „воєнного комунізму”.
МОДУЛЬ II. Формування та сутність радянського тоталітарного режиму (1921-1953 рр.)
Змістовий модуль 3. Росія в умовах непу і форсованого будівництва соціалізму (1921-1938 рр.)
Тема 6. Радянська країна в умовах існування непу
(1921-1929 рр.)
Перемога більшовиків в громадянській війні. Внутрішнє і міжнародне становище Росії. Криза 1921 року та її прояви. Кронштадський заколот. Неминучість згортання „воєнного комунізму”. Десятий з’їзд РКПБ. Перехід до непу.
Неп – необхідний маневр чи „серйозно і надовго”? Продподаток. Складники непу в сільському господарстві, промисловості, торгівлі. Відбудова народного господарства. Підсумки непу.
Прорив зовнішньої економічної блокади, підписання торгівельних угод. Генуезька конференція.
Національно-державна розбудова. Утворення СРСР. Національне питання в більшовицькій програмі. Право націй на самовизначення: політичний принцип і практична необхідність. Визнання незалежності Фінляндії та Польщі. Національне питання в ході громадянської війни. Проекти національно-державного устрою, позиції лідерів (автономізація, федерація, конфедерація). Рішення І з’їзду Рад СРСР. Конституція 1924 року. Створення нових радянських республік.
Суспільно-політичне життя. Внутрішньопартійна боротьба. Партія і Ради. Державна розбудова. Соціальні протиріччя.
Міжнародне становище країни і внутрішня політика. „Капіталістичне оточення”. Суперечливі цілі внутрішньої політики: курс на світову революцію при одночасному прагненні включитися в систему міжнародних відносин. Роль Комінтерну. Протиріччя в капіталістичному світі, використання їх СРСР. Повернення на світовий ринок. Смуга визнання СРСР.
Культурне та духовне життя країни. Культура та ідеологія. Боротьба з не писемністю. Народна освіта. Наука. Мистецтво.
Тема 7. СРСР на шляху форсованого будівництва соціалізму (1929-1938 рр.)
Криза кінця 20-х рр. Вичерпаність непу? Криза хлібозаготівель. Екстенсивна відбудова народного господарства. Відставання від країн Заходу.
Радянська модель модернізації. Об’єктивна потреба подолання економічного відставання. Напруженість в міжнародних відносинах, внутрішні загрози. Альтернативні програми. Соціалістична індустріалізація. Джерела накопичень. Хід індустріалізації. Колективізація сільського господарства - радянський варіант аграрної революції. Розкуркулювання села. Голодомор 1932-1933 рр.
Зміни в сфері культури. Зміст і суть „культурної революції”. Підкорення культури ідеологічним і політичним цілям влади. Радянська культура і мистецтво.
Країна перемігшого соціалізму: економіка, соціальна структура, політична система. Підсумки перших п’ятирічок. Успіхи реальні і офіційні. Ціна форсованої індустріалізації.
Наслідки колективізації. Соціальні зрушення. Конституція 1936 р.: декларація і реальність. Терор інакомислячих, політичні процеси, завершення створення тоталітарної політичної системи. Репресивність як норма життя. Механізм репресій. ГУЛАГ. Культ особистості Й. Сталіна.
Міжнародне становище та внутрішня політика СРСР. Загострення міжнародного становища. СРСР в кінці 20-х рр. Криза радянсько-британських відносин 1927 р. Відносини з Китаєм. Вступ до Ліги Націй. Фашизм в Німеччині як фактор внутрішньої політики СРСР. Пропозиція про створення системи колективної безпеки. Договори із Францією та Чехословаччиною.
Змістовий модуль 4. Росія в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) та апогею тоталітаризму (1945-1953 рр.)
Тема 8. СРСР в умовах початку Другої світової війни (1939-1941 рр.)
Підготовка до війни. Загострення військової небезпеки. „Антикомінтернівський пакт”. Розширення кордонів СРСР. Зміцнення обороноздатності країни. Стан економіки. Розвиток науки. Оборонні галузі промисловості. Перехід на 8-ми годинний робочий день і 7-денний робочий тиждень. Радянська військова доктрина, репресії в армії.
Внутрішня політика СРСР. Курс фашистської Німеччини на переділ світу. Дипломатичні маневри західних країн. Англо-франко-радянські переговори та їх зрив. Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки. Таємні протоколи в дії. Радянсько-фінська війна.
Тема 9. Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.)
Початок війни. Напад Німеччини. „План Барбаросса”. Співвідношення сил. Прорахунки радянського політичного керівництва та військового командування. Мобілізація. Оборонні битви влітку і восени 1941р. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Блокада Ленінграда. Оборона Москви. Контрнаступ і розгром німців під Москвою. Партизанський рух.
Радянський тил в роки війни. Перебудова економіки на військовий лад. Втрати територій і економічного потенціалу. Переміщення промисловості на Схід. Матеріально-технічне постачання армії. Єдність фронту і тилу, героїзм в тилу. Вчені – фронту. Російська православна церква в роки війни.
Військові дії влітку і восени 1942р. Сталінградська битва. Курська битва. Корінний перелом. Форсування Дніпра. Звільнення України, Криму, Білорусії, Молдови.
Яссько-Кишинівська операція. Звільнення Румунії. Вступ радянських військ у Болгарію, Югославію. Звільнення Польщі, Угорщини, Чехословаччини. Берлінська операція. Беззастережна капітуляція Німеччини. Розгром Японії.
СРСР і союзники. Формування антигітлерівської коаліції. Проблема „другого фронту”. Московська конференція СРСР, Англії, США восени 1941р. Тегеранська і Ялтинська (Кримська) конференції, рішення Потсдамської конференції.
Тема 10. Росія в період апогею тоталітаризму
Міжнародне становище та зовнішня політика СРСР після закінчення війни. Підсумки Другої світової війни. Втрати у війні. Зміни співвідношення сил у світі. Післявоєнна Європа. Геополітичне становище СРСР. Промова У.Черчіля в Фултоні. Початок „холодної війни”. Доктрини „утримання та відкидання комунізму”. Утворення НАТО. Створення соціалістичного табору. Утворення РЕВ. Політика СРСР в зв’язку з Корейською та Індокитайською війнами.
Економіка СРСР. Відродження народного господарства. Четверта і п’ята п’ятирічки. Складності сільського господарства. Скасування карткової системи. Грошова реформа. Підвищення життєвого рівня народу.
Загальнополітичне життя. Продовження репресивної політики. Останні сталінські репресії, „Ленінградська справа”, „Cправа лікарів”. Культурне життя країни.
Модуль III. Криза та розпад тоталітарної системи
(1953-1991 рр.) Сучасний розвиток Російської Федерації
Змістовий модуль 5. Досягнення та протиріччя розвитку радянської держави у 1953-1985 рр.
Тема 11. Спроба десталінізації радянського суспільства (1953-1964 рр.)
Загальнополітичний розвиток. Смерть Сталіна і боротьба за владу. Нові альтернативи. XX з’їзд і засудження культу особистості. Десталінізація. Лібералізація режиму. Згортання репресій і реабілітація. Суперечність в національній політиці, непослідовність по відношенню до репресованих народів.
Економіка. Господарські реформи. Високі темпи економічного росту, перетворення країни на супердержаву. Соціальна структура. Низький рівень життя. Мілітаризованість економіки. Межі можливостей командно-адміністративної системи, реформи управління. Засоби по підйому сільського господарства. Освоєння цілини. Раднаргоспи. НТР. Значні досягнення в соціальній політиці.
XXII з’їзд і нова програма КПРС. Політика „волюнтаризму”. Курс на будівництво комунізму, новий виток десталінізації. Нарощування економічних труднощів. Новочеркаські події 1962 р. Відставка М. Хрущова.
„Відлига” в духовному житті. Література „відлиги”. Протиріччя влади та інтелігенції. Культурні досягнення епохи.
Лібералізація зовнішньої політики, курс на мирне співіснування. Протиріччя зовнішньополітичної теорії та практики. Створення Організації Варшавського Договору. Угорські події. Берлінська та Карибська кризи.
Тема 12. Протиріччя суспільства „розвинутого соціалізму” в СРСР (1964-1985 рр.)
Загальнополітичний розвиток і духовне життя. Зміна політичного курсу. „Повзуча ресталінізація”, ріст консервативних тенденцій. „Конституція розвинутого соціалізму”. Правляча еліта, ріст привілеїв.Опозиційні настрої. Феномен „шестидесятников”. Дисидентський рух в СРСР.
Реформа 1965 р. Економічний розвиток країни. Уповільнення темпів економічного росту. Неадекватність старого господарського механізму новим умовам. Економічні дискусії. Ідеологія та програма економічної реформи 1965 р. Реалізація, протиріччя та ефективність реформи, причини невдач. Гігантські економічні проекти. Збільшення сировинного експорту, зовнішньоекономічна діяльність. Технологічне відставання. Наростання економічних труднощів. Економічні експерименти, нові спроби реформування. Стагнація.
Міжнародне становище і зовнішня політика. „Доктрина Брежнева”. Курс на досягнення воєнного паритету з Заходом. Готовність вирішувати проблеми з позиції сили. „Празька весна”. Введення військ до Чехословаччини. Загострення радянсько-китайських відносин, поворот від „холодної війни” до розрядки напруги. Відносини з Францією, ФРН, США. Договори про обмеження стратегічних озброєнь. Радянські війська в Афганістані. Крах розрядки. (Політичні портрети радянських лідерів: Л. Брежнєва, Ю. Андропова, К. Черненко).
Змістовий модуль 6. Крах тоталітарної системи в СРСР.
Тема 13. Радянська країна в умовах політики „перебудови”
Шлях до „перебудови”. Об’єктивна потреба в перетвореннях. Зміна поколінь керівників. Від Ю.Андронова - до М.Горбачова. Від політики „прискорення” до створення „регульованої” ринкової економіки. „Перебудова”. М. Горбачов - політичний портрет.
Реформи в галузі ідеології. Політика „гласності”. „Нове політичне мислення”. „Перебудовча” еволюція і „розмитість” офіційної ідеології, „плюрализм”, духовні та політичні альтернативи.
Політичний розвиток. ХХУІІ з’їзд КПРС. XIX партконференція КПРС. Спроби демократизації партії. Проголошення передачі влади Радам як політична мета „перебудови”. Поляризація політичних сил. Нові зрушення в суспільній думці, „політичне збудження мас”. Вибори 1990 р. Страйкові рухи. Відміна 6-ої статті Конституції. Питання про введення посади президента. ГКЧП. Радикальна зміна розташування політичних сил.
Економіка: реформування без реформ. Спроби децентралізації командно-адміністративної системи управління економікою. Провал реформ сільського господарства. Розвиток кооперативного руху. Перехід підприємств на госпрозрахунок. Легалізація тіньової економіки. Падіння національного доходу. Збільшення грошової маси. Паніка на споживчому ринку, зникнення товарів. Крах економічної політики, трудові конфлікти, посилення страйкового руху.
Тема 14. Крах Радянського Союзу та створення СНД.
Національне питання. Розпад СРСР. „Гласність” і демократизація як фактори активізації національної свідомості і націоналізму. Етнізація політичного життя в національних регіонах. Зародження націоналістичних рухів і організацій. Проголошення незалежності Литви. Пошуки компромісів - проект нового Союзного договору. Проголошення пріоритету місцевих законів над центральними. Референдум 1991 р. про збереження СРСР. Підготовка нового союзного договору. Проголошення незалежності союзних республік. Референдум в Україні. Біловезькі угоди. Остаточний розпад СРСР. Утворення СНД.
Тема 15. Російська Федерація на сучасному етапі. (з 1992 р.)
Становлення нової російської державності (1993-2000 рр.). Конституція 1993 року та зміна політичної системи країни. Формування президентської республіки. Б.М. Єльцин.
Росія на шляху радикальної соціально-економічної модернізації. Позитивні зміни в соціально-економічному та політичному розвитку країни. Президентство В.В. Путіна (2000-2008 рр.) Заходи щодо зміцнення політичної стабільності в країні. Проведення податкової, судової, земельної, банківської реформ, прийняття закону про державну символіку.
Національна та регіональна політика сучасної Росії. Перерозподіл влади між федеральним центром і регіонами. Проблема збереження територіальної цілісності Росії. Міжнаціональні конфлікти. Чеченська проблема.
Росія в системі міжнародних відносин. Зміна геополітичної ситуації у світі після розпаду СРСР. Російська федерація – правонаступниця СРСР. Росія та СНД. Відносини Росії із країнами „далекого зарубіжжя”. Російсько-американські відносини. Зміцнення відносин із країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки, арабського світу.
Розвиток культури пострадянської Росії (1992-2008 рр.).
Практичні заняття|
Практичні заняттяна третьому курсі в основних своїх рисах є продовженням тієї роботи, яка велася в рамках даної форми навчального процесу на першому-другому курсах. Фундаментальна мета практичних занять передбачає формування у студентів навичків аналізу джерел і наукової літератури, уміння готувати усні повідомлення та вести наукову дискусію. Одним з важливих завдань практичних занять на 3-му курсі є також доповнення відповідного лекційного курсу, як з точки зору фактичного матеріалу, так і в плані проблем, що обговорюються. Це є особливо актуальним з урахуванням того, що хоча кількість годин, яка виділяється на лекції є сталою, обсяг матеріалу стрімко зростає.
Змістові особливості практичних занять на 3-му курсі визначаються, по-перше, специфікою періоду новітньої російської історії, який, як відомо, відрізняється особливою складністю, суперечністю історичних процесів і, відповідно,надзвичайною дискусийністю в їх оцінках. Другий чинник, що визначає особливості практичних занять 3-го курсу – більш високий, порівняно з попередніми курсами, рівень знань і умінь студентів. У зв’язку з цим виникає можливість і необхідність більш фундаментального, ніж на попередніх етапах навчального процесу, використання теоретико-методологічної та історичної літератури.
На новий рівень підіймається і робота з джерелами як з точки зору їх різноманітності, так і за глибиною рівня аналізу. Крім опублікованих джерел, більш широкі можливості виникають для використання архівних матеріалів і періодики.
Основними видами практичних занять на 3-му курсі є колективне обговорення підготовлених студентами доповідей. Колективні обговорення проводяться в обов’язковому порядку, теми доповідей обирають самі студенти.
На семінарі – колективному обговоренні – планується проведення вільних дискусій в рамках сформульованих в програмі питань, заслуховування і обговорення коротких повідомлень (5–7 хвилин), а також написання письмових робіт - рефератів.
Крім основних форм практичних занять, застосовуються також такі прийоми, як „круглі столи”, рецензування новітніх публікацій тощо.
Підсумком роботи повинна стати письмова курсова робота, в якій студент зобов’язаний продемонструвати уміння працювати з широким колом джерел і літератури, здатність аналізувати матеріал і робити самостійні висновки.
Плани практичних| занять|позичати,посідати|
Практичне заняття| №1
Тема: Росія на початку XX століття: реформи чи революція?
Питання для обговорення
1. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Росіїна початку XX ст.
2. Революційна криза початку XX ст.: її складові та прояви.
3. Революція 1905-1907 рр.: причини, характер, особливості, значення.
4. Сутність „третьочервневої” політичної системи.
5. Столипінська модернізація: основні напрями та підсумки.
Основні поняття| та терміни|
Модернізація, імперіалізм, „країна другого ешелону”, фінансовий капітал, депресія, картель, синдикат, трест, більшовизм, соціал-демократія, Рада робітничих депутатів, страйк, Кривава неділя, Державна Дума, курія, чорносотенці, „третьочервнева” політична система, відруб, хутір, переселенська політика.
Персоналії
Микола II, Вітте С., Распутін Г., Столипін П., Ленін (Ульянов) В., Мілюков П., Гучков О., Гапон Г. Мартов Ю., Плеханов Г., Плеве В., Пурішкевич В., Троцький Л.
Література
1. Россия на рубеже веков. Политические портреты. – М., 1991. (Столыпин П.А., Витте С.Ю., Гучков А.М., Милюков П.Н., Плеханов Г.В.).
2. Политические партии России. Конец XIX – первая треть XX века. Энциклопедия. - М., 1996.
3. Орлов А.С., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 1999. – С. 340-374.
4. Витте С.Ю. Избранные воспоминания. – М., 1991.
5. Милюков П.Н. Воспоминания. – Т. 1,2. – М., 1990.
6. История. Отечества: люди, идеи, решения. М., 1991.
7. Аврех А.Г. Столыпин и судьба его реформ в России. – М., 1992.
8. Булдаков В.П. Кризис империи и революционный национализм начала XX века в России.// Вопросы истории. –
2000. – № 1. – С.29-45.
9. Ананьич Б., Гакелин Р. Николай ІІ. // Вопросы истории. – 1993. – № 2.
10. Васильева С. Последняя коронация: образы и восприятие. // Вестник Московского университета. – Серия 8. История. – 2005. - № 4.
11. Канищев Н. Путь к реальной свободе (Реформы Столыпина). // Родина. – 2007. - № 3.
12. Кирьянов Ю., Додонов Б.Предистория правомонархических партий в России 1902-1905 гг. // Исторический архив. – 2001. – № 4, 5.
13. Кошель П. Девятьсот пятый год: террор в действии. // Газета «История». - 2003. - № 16.
14. Мейси Д. Земельная реформа и политические перемены: феномен Столыпина. // Вопросы истории. – 1993. - № 4.
Дата публикования: 2015-04-06; Прочитано: 322 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
