Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
При відрядній формі оплата праці здійснюється, виходячи з обсягів виготовленої продукції і розцінок за одиницю продукції. Існують такі системи відрядної форми оплати праці:
Ø пряма індивідуальна;
Ø непряма відрядна;
Ø відрядно - преміальна;
Ø відрядно - прогресивна;
Ø акордна;
Ø акордно-преміальна.
При прямій індивідуальній системі оплати праці заробіток працівника () нараховується згідно з кількістю виготовленої продукції () і постійних відрядних розцінок за одиницю цієї продукції ():
Розцінка за одиницю продукції () може визначатися двома методами:
1) як відношення почасової тарифної ставки (ТС) до норми виробітку за цей же час :
2) шляхом множення почасової тарифної ставки (ТС) на норму часу на виготовлення одиниці продукції (t):
2. При непрямій відрядній системі заробіток працівника () залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці робітників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників, від яких значною мірою залежать темп і виробіток основних робітників. Оплата праці таких робітників може здійснюватися трьома способами:
а) Заробітна плата визначається за формулою:
де: — годинна тарифна ставка допоміжних робітників;
— кількість робітників, що обслуговуються;
— норма виробітку для робітників, що обслуговуються.
б) Загальний заробіток допоміжного робітника обчислюється як добуток тарифного заробітку за відпрацьований час на коефіцієнт виконання норм виробітку в середньому за всіма об'єктами, що обслуговуються даним робітником.
в) Загальний заробіток допоміжного робітника визначається як добуток коефіцієнта, який характеризує співвідношення тарифних ставок допоміжних робітників і тарифних ставок робітників, що ними обслуговуються, на фактичний відрядний заробіток робітників, що обслуговуються.
3. При відрядно-преміальній системі заробіток робітника () включає відрядний заробіток () і премію за досягнення встановлених індивідуальних або колективних (кількісних, або якісних) показників (П):
Преміювати працівників можуть за підвищення продуктивності праці; покращення якості продукції; освоєння нової техніки і технології; економію матеріальних затрат тощо.
4. При відрядно-прогресивній системі () виробіток, виконаний в межах встановленої норми (), оплачується за звичайними розцінками () а робота, виконана понад норму () — за прогресивно-зростаючими розцінкам ():
5. При акордній системи оплати праці розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт із визначенням терміну виконання. Акордна оплата вводиться для окремих груп працівників з метою підвищення продуктивності їх праці та скорочення термінів виконання роботи. Акорд — це підвищення існуючої розцінки на 25—50%. Він вводиться в тому випадку, коли певний обсяг робіт виконується у зазначений термін і за умови належної якості. Повний розрахунок з працівниками здійснюється після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання потребує тривалого часу, то працівникам виплачується аванс за поточний місяць з урахуванням виконаного обсягу робіт. Ця система є бригадною формою оплати праці. Заробіток () при цьому розраховується за формулою:
Де: — індивідуальна погодинна тарифна ставка;
— плановий час виконання робіт;
— підвищена тарифна ставка;
— фактичний час виконання робіт.
6. Акордно-преміальна система оплати праці передбачає ще і премії за якісне і дострокове виконання робіт.
Таким чином, основними формами оплати праці є почасова і відрядна. Кожна з них має свої недоліки і переваги. Так, відрядна форма оплати праці, містить більше стимулів до праці, зокрема стимул до збільшення обсягів випуску продукції, але її застосування можливе не на всіх ланках суспільного виробництва. Ефективним є її застосування там, де є можливість точно врахувати кількість виробленої продукції, де працівники своєю працею можуть впливати на кількість виробленої продукції.
На тих видах робіт, де у працівника немає можливості впливати на збільшення обсягів виробництва, де відсутні кількісні показники обсягу роботи, де ведеться облік відпрацьованого часу, більш ефективним є застосування почасової форми оплати праці. При цьому необхідно, щоб праця робітників з почасовою оплатою нормувалася і оцінювалася за допомогою не тільки відпрацьованого часу, а й інших показників. Останніми, зокрема, можуть бути: нормовані завдання кожному працівникові на певний проміжок часу; планові завдання бригаді з випуску продукції; встановлення графіків виконання робіт, витрат сировини тощо.
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 915 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!