Трудові ресурси Карпатського економічного району та їх використання у 2000 р

Розселення. Регіональна система розселення представлена 79 містами (1 — найбільше, 3 — великі, 6 — середніх, 69 — малих), 86 селищами міського типу, 3596 сільськими населеними пунк­тами. У складі Карпатського регіону знаходяться Ужгородська і Хустська міжрайонні системи розселення (Закарпатська обл.), Івано-Франківська і Коломийська (Івано-Франківська обл.), Львів­ська і Дрогобицька міжрайонні системи розселення (Львівська обл.), та Чернівецька (Чернівецька обл.).

Усі області району мають винятково вигідне економіко-географічне положення. У Закарпатті розміщення центру області Ужгорода різко ексцентричне відносно території області і харак-

теризується високою густотою населення. Основні міські посе­лення, крім обласного центра, представлені містами: Мукачеве, Берегове, Виноградів, Іршава, Чоп. У структурі міської поселен­ської мережі переважають міста з чисельністю до 50 тис. чол., а сільська поселенська мережа включає як великі села з людністю понад 1000 чол., так і малі та середні села (відповідно до 500 і 100 чол.). Івано-Франківська область також має ексцентричне розміщення обласного центру, в якому проживає понад 37 % жи­телів міст області. Найбільш урбанізованою є північ області, де в зоні Івано-Франківськ — Рогатин проживає понад 60 % міського населення. Малі міста і селища міського типу формуються біля Коломиї. Мережа сільських населених пунктів представлена 765 селами, переважно великими і малими селами, кількість середніх і малих сіл постійно зменшується.

Львівська область відзначається центральним розміщенням обласного центра і домінуючою роллю в загальній чисельності населення (у Львові зосереджено близько половини міських жи­телів області), для неї характерне рівномірне розміщення мережі міських поселень з концентрацією найбільш великих з них у вуз­лах залізниць і автошляхів та вздовж транспортних артерій. Ос­новна частина сільських поселень — села з людністю до 500 чол. Нині відбувається скорочення великих і середніх сіл. Цей процес триває вже понад 20 років, що призвело до збільшення кількості

малих сіл.

Чернівецька область відрізняється більш високими показни­
ками урбанізації, ніж сусідні. Місто Чернівці розташоване симет­
рично відносно території області. Майже всі міські поселення
розташовані в долинах рік (Дністра, Черемоша, Прута) або в між-
гірських і передгірських долинах. Гірські райони населені пере­
важно сільськими жителями. Густота населення Чернівецької об­
ласті — П5 чолУкм² — є однією з найбільш високих в Україні. У
структурі міської поселенської мережі переважають малі міста з
населенням до 20 тис. чол. Більше половини сіл — великі з люд­
ністю понад 1000 чол..

Науково-технічний потенціал. У районі функціонує 95 ви­щих навчальних закладів І—II рівнів акредитації, де навчається 72,8 тис. студентів і 18 вищих навчальних закладів III—IV рівнів з 124,8 тис. студентів. Серед них: Львівський державний універ­ситет ім. І.Франка та університет «Львівська політехніка», При­карпатський університет, Ужгородський університет, Чернівець­кий університет, Університет нафти і газу, медичні, педагогічні інститути, Буковинська медична академія.

У Львові знаходиться Західний науковий центр НАН України та більшість наукових установ, що входять до його складу: аст­рономічна обсерваторія, Інститут геології і геохімії горючих ко­палин, Інститути прикладних проблем механіки і математики, Ін­ститут регіональних досліджень та ін. У регіоні працюють: від­ділення Інституту філософії НАН України, відділ економічних досліджень Львівського відділення НАНУ Інституту регіональ­них досліджень, філіал Інституту лісового господарства і агролі­сомеліорації, відділення Інституту матеріалознавства, відділ Ін­ституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн НАН України, Науково-дослідний інститут токсикометрії та ін. Вони виконують велику науково-дослідну роботу в різних науко­вих напрямах на світовому науковому рівні. В них працює 13,1 тис. осіб, серед яких фахівці становлять 7,9 тис, науково-допоміжний персонал — 2,1 тис, усього 1549 осіб мають науковий ступінь: 216 докторів та 1333 кандидати наук. Серед науковців 259 осіб є ака­деміками і членами-кореспондентами академій наук: НАНУ — 15, УААН — 9, АПН — 1, АМН — 3, інших галузевих академій — 262.