Зв'язок, його галузева структура та особливості розміщення

Зв'язок — галузь народного господарства, яка забезпечує пе­редавання і приймання інформації (повідомлень) поштовим, те­леграфним, радіо-, телефонним та іншими способами. Обслуго­вує всі галузі матеріального виробництва, управління та оборону держави, служить для задоволення побутових і культурних пот­реб населення.

У давні часи зв'язок здійснювався за допомогою гінців, що передавали повідомлення усно, та умовної сигналізації за допо­могою вогнищ, факелів та ін. Потім інформація почала передава­тися в письмовому вигляді — з цього взяв початок поштовий зв'язок. З прискоренням темпів промислового розвитку та торго­вельних операцій виникла необхідність створення нових засобів зв'язку, які б дозволяли досягти значно більших швидкостей пе­редачі інформації. Наприкінці XVIII ст. було винайдено оптич­ний телеграф, у XIX ст. — електричний телеграф (1832 p.), теле­фон (1876 р.) та радіо (1895 p.). У першій половині XX ст. виникло телебачення. Кінець XX ст. позначено появою Інтернету — гло­бальної мережі передачі всіх видів інформації. Одна з головних подій у розвитку телекомунікацій — поява нових середовищ пе-

редачі сигналів — супутникових та оптоволоконних каналів, які дають змогу будувати канали зв'язку без перешкод і з практично необмеженою смугою пропускання.

Зв'язок поділяють на поштовий та електричний. Поштовий зв'язок включає діяльність, пов'язану з прийманням, оброблен­ням, перевезенням і доставкою поштових відправлень, грошових переказів. Електрозв'язок включає діяльність, пов'язану з пере­даванням або прийманням знаків, сигналів, письмового тексту, зображення і звуку, повідомлень будь-якого виду по радіо, дро­тяними, оптичними та іншими електромагнітними системами: передавання і приймання телеграм, включаючи факсимільні, те­лефонних розмов, радіо- і телепередач, забезпечення радіо- і су-путникового зв'язку, а також обслуговування засобів і споруд зв'язку всіх видів.

Рівень розвитку засобів зв'язку цілком залежить від розвит­ку продуктивних сил. Недостатній рівень розвитку засобів зв'язку призводить до зниження темпів економічного розвит­ку, гальмує зростання національного доходу та рівня життя на­селення.

Зв'язок є одним з найбільш науко- та капіталомістких склад­ників інфраструктури держави, який відбиває стан її економіки. Щоб не стримувати розвиток народного господарства, ця галузь має випереджати його в розвитку.

Структурні зміни, що відбуваються в галузі зв'язку, зумов­лені як впливом чинників науково-технічного прогресу (тра­диційні листи та телеграми змінюються телефонними розмо­вами та електронною поштою), так і значним зниженням життєвого рівня населення: за останні 10 років кількість від­правлених газет та журналів зменшилась у 8,5 разів, а пошто­вих посилок — у 15 разів. Деяке збільшення грошових перека­зів та пенсійних виплат в основному пов'язане зі зростанням кількості пенсіонерів в Україні та обслуговування їх саме цією формою послуг.

Згідно з основними світовими тенденціями за останні 15 років частка поштових та телеграфних послуг зменшилась з 43 % до 18 %, в той час як послуги телефонного зв'язку збіль­шились з 44 % до 73 %. Зростає кількість та покращується якість послуг з приймання та передавання телевізійних та ра­діопрограм, електронного зв'язку, тоді як частка послуг про-водового мовлення, спецзв'язку та фельдзв'язку постійно зни­жується.

Таблищ 3.72

ПРОДУКЦІЯ (ПОСЛУГИ) ПІДПРИЄМСТВ ЗВ'ЯЗКУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ у 1990,1995—2000 pp.

Відправлено, млн
газет і журналів
листів
телеграм
посилок
грошових переказів і пен­сійних виплат
Надано міжміських телефон­них переговорів (включаю­чи міжнародні), млн
відправлено, одиниць
телеграм	1,4	0,5	0,4	0,3	0,3	0,2	0,2
посилок	0,8	0,1	0,0	0,0	0,0	0,1	0,1
надано міжміських теле­фонних переговорів (вклю­чаючи міжнародні)

Значна диференціація показників спостерігається у територіаль­ному розрізі (рис. 3.16). Так, у відправленні газет та журналів на столицю України припадає майже 40 %. Це пояснюється поміт­ною регіональною диференціацією доходів населення та тим, що Київ є найбільшим діловим та культурним центром країни. Знач­ною є частка Києва і в розвитку нових видів зв'язку — електро­нної пошти, Інтернету, мобільного зв'язку, пейджингу. На Київ припадає 11,3 % телефонних апаратів домашнього користування. Частки Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей відповідно становить 8,3 %, 7,8 % та 6,7 % домашніх телефонних апаратів.

Рис. 3.16. Зв'язок

Таблиця 3.73