Загальні методичні вказівки. Предметом навчальної дисципліни „Кримінальне право України (Загальна частина)” є чинне кримінальне законодавство України та практика його застосування

Дисципліна «Кримінальне право (Загальна частина)» є частиною фахової підготовки бакалаврів, що отримують освіту у галузі права. Дисципліна покликана сформувати у студентів систему теоретичних знань про основні положення та інститути загальної частини кримінального права України. Також вона забезпечує оволодіння практичними вміннями та навичками застосування знань загальної частини у кваліфікації злочинів.

Предметом навчальної дисципліни „Кримінальне право України (Загальна частина)” є чинне кримінальне законодавство України та практика його застосування, зокрема, загальні положення та інститути Загальної частини Кримінального кодексу України.

Основні поняття і визначення, які використовуються у навчальній дисципліні: кримінальне право; кримінальна відповідальність; закон про кримінальну відповідальність; суспільно-небезпечне діяння; злочин; класифікація злочинів; склад злочину; кваліфікація злочинів; об’єкт злочину; предмет злочину; об’єктивна сторона злочину; суб’єкт злочину; осудність; суб’єктивна сторона злочину; вина; співучасть у злочині; повторність злочинів; сукупність злочинів; рецидив злочинів; звільнення від кримінальної відповідальності; кримінальне покарання; звільнення від покарання; обставини, що виключають злочинність діяння та інші.

Вивчення дисципліни „Кримінальне право України (Загальна частина)” має такі завдання:

- усвідомлення студентами загальних принципів та напрямів кримінальної політики України, предмету та функцій кримінального права, змісту кримінального законодавства;

- засвоєння студентами основних положень та інститутів загальної частини, понятійного апарату кримінального права;

- виховування поважного ставлення до кримінального закону, усвідомлення особливої функції кримінального права та законодавст­ва - охороняти особистість, її права та свободи, інтереси суспільства та держави, та особливих примусових заходів, що використовуються у відповідності до норм кримінального права;

- формування вмінь та навичок аналізу норм загальної частини, творчий підхід до процесу кваліфікації злочинів на підставі неухильного дотримання принципу законності та інших вимог Кримінального кодексу;

- розвиток логічного мислення щодо з'ясування сутності та змісту розглянутих положень та інститутів, вміння співвід­носити теоретичні знання із практикою їх застосування;

- отримання практичних навичок засто­сування знань під час вирішення практичних завдань, тес­тів, розв'язання навчальних ситуацій, які мають кримінально-правове значення;

- долучити студентів до ознайомлення зі станом основних проблем науки кримінального права та іх вирішення.

Наприкінці вивчення дисципліни «Кримінальне право України (Загальна частина)» студенти повинні:

Знати:

- поняття, функції і систему кримінального права та законодавства, принципи кримінальної політики держави;

- поняття, підстави та форми реалізації кримінальної відповідальності, нормативне регулювання звільнення від кримінальної відповідальності;

- поняття, ознаки, структуру, види тлумачення, положення про чинність та принципи дії закону про кримінальну відповідальність;

- поняття, ознаки, склад злочину, класифікація та кваліфікація злочинів,;

- поняття та кримінально-правову характеристику множинності злочинів;

- обставини, що виключають злочинність діяння;

- поняття, мету та види покарання, засади призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування;

- особливості кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину у співучасті, при незакінченій злочинній діяльності, у разі вчинення злочину неповнолітнім.

Вміти:

- орієнтуватися в системі норм та інститутів Загальної частини кримінального права;

- тлумачити чинне кримінальне законодавство, співвідносити теоретичні знання із практикою їх правозастосування;

- правильно застосовувати норми загальної частини Кримінального кодексу під час кваліфікації злочинів;

- використовувати отриманні знання у вирішенні професійних завдань.

Загальна частина кримінального права вивчається студентами денної форми навчання на другому курсі у 3-му та 4-му семестрах.

Навчання з дисципліни «Кримінальне право (Загальна частина)» проходить у формі аудиторних занять (лекцій, семінарських та практичних занять), самостійної та індивідуальної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про основні положення та інститути, понятійний апарат кримінального права України, а також оволодіння студентами практичними вміннями та навичками застосування знань загальної частини у кваліфікації злочинів. Аудиторні заняття передбачають встановлені форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських та практичних занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді студентів за попередньо підготовленими (за погодженням з викладачем) рефератами. Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у цих навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять.

Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на яких студенти повинні набути навичок практичного застосування положень законодавства про кримінальну відповідальність до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення практичних завдань. Ці рішення студенти повинні готувати заздалегідь, під час самостійної підготовки до практичного заняття, записувати рішення у зошити для семінарських та практичних занять. Тему та номери завдань призначає завчасно викладач відповідно до Збірника практичних завдань до Загальної частини кримінального права.

Викладач оцінює вірність, повноту й обґрунтованість рішень, викладених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених Робочою навчальною програмою з дисципліни.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається Робочою навчальною програмою дисципліни та цими навчально-методичними матеріалами, іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Самостійна робота за кожною темою кримінального права передбачає теоретичне засвоєння основних принципів та інститутів, понятійного апарата кримінального права. При цьому потребують опрацювання не лише положення Загальної частини КК, а і, обов’язково, пов’язаних з ними положень Особливої частини КК, Постанови Пленуму Верховного Суду України, норми Конституції України, інших кодексів і законів України чи підзаконних нормативних актів з відповідних галузей права.

Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату до кожного змістовного модулю, курсової роботи, наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри).

Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Курсова робота виконується на протязі 3 та 4 семестру і підлягає захисту. Курсова робота призначена для формування у студентів навичок до самостійного освоєння навчального матеріалу, наукового процесу, підняття їх теоретичного та професійного рівня, кращого засвоєння дисципліни Кримінальне право. Під час написання курсової роботи необхідно показати уміння працювати з літературою, аналізувати кримінально-правові джерела та правозастосовну практику, робити обґрунтовані висновки. Курсова робота повинна бути самостійним та творчим науковим дослідженням, що дає уявлення про певну, зазначену в її назві кримінально-правову проблему, та свідчити про глибокі знання автора в цій галузі.

Курсова робота виконується у відповідності до вимог, що викладені у Методичних рекомендацій по виконанню, оформленню та захисту курсових робіт з кримінального права (Загальна частина), розроблених кафедрою.