Поняття господарського договору

Господарський договір являє собою господарське правовідношення між двома або більше суб'єктами, змістом якого є їх договірні майнові зобов'язання діяти певним чином, як-от: передати і прийняти майно, виконати роботу, надати послуги ін.

Таким чином, господарський договір - це майнова угода господарюючого суб'єкта з контрагентом, яка встановлює, змінює, припиняє зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності: при виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Різноманітність господарської діяльності обумовлює широке коло господарських договорів. За суб'єктним складом розрізняються дво і багатосторонні договори. Прикладом першого є договір купівля-продажу (ст. 224 ЦК), прикладом другого - договір перевезення (ст. 358 ЦК).

Відповідно до юридичної підстави господарські договори поділяються на три види:

• які визначені і регулюються як державні контракти. Це договори поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Особливою ознакою даних договорів є те, що держава гарантує оплату продукції, робіт, послуг за державними контрактами;

• які укладаються на підставі державних замовлень і зміст яких повинен відповідати даним замовленням, їх особливістю є те, що держава може надавати економічні пільги виконавцям цих договорів;

• які укладаються на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг на підставі господарських намірів сторін, юридичне виражених істотними умовами договорів.

За змістом, характером правовідносин, формою укладення, метою та іншими критеріями договори можна поділити наступним чином:

• планові і регульовані:

• планові-укладені відповідно до планового завдання;

• регульовані - укладаються вільно їх суб'єктами.

• сплатні і безоплатні;

• сплатні - якщо у договорі кожна із сторін має вигоду, і, наприклад договір купівлі-продажу.

• безоплатні - якщо у договорі тільки одна сторона має; вигоду з договору, наприклад договір дарування.

реальні і консенсуальні:

• реальні договори вважаються укладеними з моменту фактичної передачі речі контрагенту, наприклад договір позики;

• консенсуальні договори вважаються укладеними з моменту досягнення угоди по основних умовах договору, наприклад договір купівлі-продажу, найму та інші.

Господарський договір виконує ряд функцій. Господарському договору властиві загальні договірні і специфічні функції.

До специфічних відносяться функції;

Господарський договір повинен укладатися в письмовій формі, що визначається ст. 44 Цивільного кодексу.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу сторони самі обирають певну письмову форму. Так договори поставки, купівлі-продажу можуть укладатися у формі одного письмового документа, що підписується сторонами. Це так звана повна письмова форма. Договори можуть укладатись шляхом обміну листами телеграмами тощо. Письмовою формою договору визнається також замовлення покупця, прийняте до виконання. При укладанні ряду господарських договорів застосовуються уніфіковані форми договірних документів, це в основному стосується договорів перевезення.