Підстава та умови матеріальної відповідальності

Підставою виникнення матеріальної відповідальності є тру­дове майнове правопорушення, тобто винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов'язків, що призвело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні.

Елементи трудового майнового правопорушення, які утворю­ють його склад, одночасно розглядаються як умови матеріаль­ної відповідальності сторін трудового договору. Це такі умови.

1. Наявність прямої дійсної шкоди. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести витрати на відновлення, придбан­ня майна або інших цінностей чи зробити зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Як свідчить практика, найбільш типовими випадками прямої шкоди є: нестача і знищення цінностей; витрати, понесені на відновлення майнового стану. До зайвих виплат належать суми штрафів; суми заробітної плати, премій, незаконно виплачених працівникам тощо.

Пряма дійсна шкода може бути наслідком зіпсуття чи знищен­ня майна підприємства (обладнання, транспортних засобів та ін.); недобором грошових сум, тобто неповним отриманням підприєм­ством грошових надходжень, що йому належали, внаслідок не­дбалого ставлення працівника до своїх трудових обов'язків; зне­цінення документів внаслідок пропущеного строку позовної дав­ності та неможливості у зв'язку з цим стягнення за документа­ми, які підтверджують наявність заборгованості. Знеціненим документом може бути неналежно складений акт на прийман­ня продукції тощо. До прямої шкоди також належить шкода, яка виникла у роботодавця внаслідок відшкодування шкоди іншим особам, якщо це стало результатом винних протиправних дій працівника.

Норма ст. 130 КЗпП, яка передбачає відшкодування тільки прямої дійсної шкоди, є суттєвою гарантією. Не підлягають відшкодуванню неодержані доходи (упущена вигода), під якими розуміються прибутки, які були б отримані, якби працівник не здійснив протиправного діяння.

Не може бути стягнена шкода, що належить до категорії нор­мального виробничо-господарського ризику, а також шкода, запо­діяна працівником, який перебуває у стані крайньої необхідності. До нормального виробничого ризику належить шкода, яка заподі­яна, наприклад, при випробуванні нових технічних засобів вироб­ництва, коли неможливо було досягти бажаного результату іншим шляхом і було вжито всіх заходів щодо запобігання шкоди.

2. Протиправність дії або бездіяльність однієї зі сторін тру­дового договору (невиконання або неналежне виконання трудо­вих обов'язків). Протиправною є поведінка працівника, який не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, передбачені законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, трудовим договором, наказами і роз­порядженнями власника або уповноваженого ним органу.