Оперативні втручання у порожнини рота та щелепно-лицевої ділянки

Техніка виконання оперативного втручання - альвеолектомія

Мета оперативного втручання: видалення гострих та виступаючих країв альвеолярного відростка щелеп після перенесеної травми, атипового видалення зубу, видалення групи зубів з приводу пародонтиту.

Матеріальне забезпечення:

- одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутришньом’язових ін'єкцій.

- розчин анестетика.

- стоматологічне дзеркало.

- гачок Фарабефа.

- скальпель.

- розпатор.

- пінцет хірургічний.

- кісткові кусачки Л'юера.

- бормашина з прямим наконечником.

- набір стоматологічних фрез.

- хірургічна ложка.

- кровоспинний затискач.

- голкотримач,

- голка хірургічна мала атравматична.

- шовк або кетгут.

- ножиці хірургічні.

- марлеві тампони.

- водний розчин антисептика.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується з права і спереду від пацієнта. Пацієнт сидить в кріслі, голова його запрокинута при проведенні втручання на верхній щелепі, або підборіддя приближене до грудної клітки на рівні ліктьового суглобу лікаря - при проведенні оперативного втручання на нижній щелепі.

Помічник лікаря відводить зуболікарським дзеркалом або гачком Фарабефа губи та щоки пацієнта забезпечуючи повний огляд операційного поля. Методика проведення оперативного втручання:

Після попередньо проведеного знеболювання зони оперативного втручання лікар відводить гачком Фарабефа щоку чи губу на зовні. Лікар скальпелем здійснює основний розтин слизової оболонки та окістя над кістковим виступом (гострим краєм альвеоли) вздовж альвеолярного відростка і доповнює його допоміжними розтинами - до перехідної складки. Розтин слизової оболонки і окістя проводять від дистальної ділянки у перед - запобігаючи непередбачену травму слизової оболонки щоки або губи.

Лікар скелетує альвеолярний відросток у ділянці гострого краю або кісткового виступу - розпатором відшаровує слизово-окістний клапоть альвеолярного відростка та зміщує його до верху та зовні на верхній щелепі, та до низу й зовні - на нижньої щелепі. Переміщений клапоть міцно фіксують гачком Фарабефа для запобігання його травмування на наступних етапах оперативного втручання.

За допомогою кусачок Л'юера, кореневих щипців або фрези (фісурного бору) лікар видаляє частину альвеолярного відростку, що виступає, або міжкореневу перетинку (якщо в цьому виникає необхідність).

За допомогою хірургічної ложки лікар згладжує гострі кісткові виступи та орошає операційну рану розчином антисептика.

Слизово-окістний клапоть лікар укладає на його попереднє місце для повного закриття кісткової рани.

Надлишок тканин слизово-окістного клаптю лікар відтинає за допомогою скальпелю.

Слизово-окістний клапоть лікар фіксує вузловими швами за допомогою голкотримача, хірургічної атравматичної голки та кетгуту або шовку.

Лінію швів обробляють антисептиком.

Хворому лікар рекомендує прийом знеболюючих препаратів, сувору гігієну порожнини рота на 6-7 днів.

Техніка виконання оперативного втручання - альвеолотомія

Мета оперативного втручання: видалення вестибулярної стінки альвеоли зубу або альвеолярного відростка щелеп для видалення дистопованих, ретенованих зубів, поламаних під час видалення зубу коренів, видалення внутрішньо-кісткових пухлин щелеп.

Матеріальне забезпечення:

- одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій.

- розчин анестетика.

- стоматологічне дзеркало.

- гачок Фарабефа.

- скальпель.

- розпатор.

- пінцет хірургічний.

- кісткові кусачки Л'юера.

- бормашина з прямим наконечником.

- набір стоматологічних фрез.

- долото жолобувате та пряме.

- хірургічний молоток.

- хірургічна ложка.

- голкотримач.

- голка хірургічна мала атравматична.

- шовк або кетгут.

- ножиці хірургічні.

- марлеві тампони.

- водний розчин антисептика.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується з права і спереду від пацієнта. Пацієнт сидить в кріслі, голова його запрокинута при проведенні втручання на верхній щелепі, або підборіддя приближене до грудної клітки на рівні ліктьового суглобу лікаря - при проведенні оперативного втручання на нижній щелепі.

Помічник лікаря відводить зуболікарським дзеркалом або гачком Фарабефа губи та щоки пацієнта, забезпечуючи повний огляд операційного поля.

Методика проведення оперативного втручання:

Після попередньо проведеного знеболювання зони оперативного втручання лікар відводить гачком Фарабефа щоку чи губу на зовні та скальпелем здійснює основний розтин слизової оболонки та окістя через ясеневу борозну і доповнює його допоміжними розтинами - до перехідної складки, створюючи П-подібний, трапецієподібний або полу круглий слизово-окістний клапоть. Розтин слизової оболонки і окістя проводять від дистальної ділянки у перед - запобігаючи непередбачену травму слизової оболонки щоки або губи.

Лікар скелетує альвеолярний край або відросток у ділянці операційної зони - розпатором відшаровує слизово-окістний клапоть альвеолярного відростка та зміщує його до верху та зовніна верхній щелепі, та до низу й зовні - на нижньої щелепі. Переміщений клапоть міцно фіксують гачком Фарабефа для запобігання його травмування на наступних етапах оперативного втручання.

За допомогою долота, молотка або фрези (фігурного бору) лікар видаляє частину комірки або альвеолярного відростку, забезпечуючи повний огляд зубу, кореня або пухлини.

Після видалення зубу, кореня або пухлини, за допомогою хірургічної ложки лікар згладжує гострі кісткові виступи та орошає операційну рану розчином антисептика.

Слизово-окістний клапоть лікар укладає на його попереднє місце для повного закриття кісткової рани.

Слизово-окістний клапоть лікар фіксує вузловими швами за допомогою голкотримача, хірургічної атравматичної голки та кетгуту або шовку.

Лінію швів обробляють антисептиком.

Хворому лікар рекомендує прийом знеболюючих препаратів, сувору гігієну порожнини рота на 6-7 днів.

Техніка розкриття пародонтального абсцесу

Мета оперативного втручання: забезпечення умов для відтоку гнійного ексудату з пародонтальної кишені та видалення грануляцій з неї.

Матеріальне забезпечення:

- одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій.

- розчин анестетика.

- стоматологічне дзеркало.

- пінцет стоматологічний.

- скальпель.

- гладилка.

- шприц з тупою голкою та водним розчином антисептика.

- гачки Фарабефа.

- гумова смужка.

- марлеві шарики.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується з права і попереду від пацієнта. Пацієнт розміщується в кріслі при оперативному втручанні на верхній щелепі - з закинутою головою на рівні плечового суглобу лікаря, при оперативному втручанні на нижній щелепі - з опущеним підборіддям на рівні ліктьового суглобу лікаря.

Методика проведення:

Після попередньо проведеного знеболювання лікар відводить гачком Фарабефа щоку або губу назовні.

Лікар розрізає скальпелем слизову оболонку: при локалізації абсцесу у ділянці міжзубного проміжку - вертикальний розріз через середину інфільтрату паралельно кореню зуба, при локалізації абсцесу з вестибулярного або орального (піднебінного) боку альвеолярного відростку - горизонтальний або напівлунний розріз через середину інфільтрату у межах зубу. Для надання відтоку гнійному ексудату лікар може порушити кругову зв'язку зубу у ділянці абсцесу гладилкою, але в цьому випадку створюються не раціональні умови для відтоку ексудату та формується патологічна кишеня.

Після евакуації гнійного ексудату лікар промиває рану розчином антисептика з шприца з тупою голкою.

Гладилкою або хірургічною ложкою лікар видаляє з пародонтальної кишені грануляції, тверді зубні нашарування, некротичні фрагменти кістки міжзубної перетинки.

Додатково промиває рану розчином антисептика під струмом та дренує її гумовою смужкою.

Техніка виконання періостотомії в ділянці твердого піднебіння Мета оперативного втручання: надати відтік гнійному ексудату та дренувати гнійний осередок (абсцес) під окістям в ділянці твердого піднебіння.

Матеріальне забезпечення:

одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій.

розчин анестетика.

стоматологічне дзеркало.

пінцет стоматологічний.

скальпель.

марлеві шарики.

шприц з тупою голкою та водним розчином антисептика.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт розміщується в кріслі з закинутою головою на рівні плечового суглобу лікаря.

Методика проведення:

Після попередньо проведеного знеболювання лікар відводить губу та щоку на боці оперативного втручання за допомогою зуболікарського дзеркала.

Скальпелем здійснює розтин слизової оболонки і окістя до кістки через центр абсцесу розрізом, що паралельний альвеолярному гребеню (поперечний розтин загрожує пошкодженню піднебінної артерії та вени, кровотечу з яких важко зупинити).

Після евакуації гною лікар промиває рану розчином антисептика під струмом з шприцу з тупою голкою.

Далі лікар здійснює другий розтин, що створює з першим клин або гострий кут, відсікає тяж слизово-окісного клаптя шириною 2-3 мм таким чином, щоб створилась трикутна операційна рана, краї якої не зможуть злипнутися та перешкодити відтоку гнійного ексудату.

Після зупинки капілярної кровотечі, лікар додатково промиває рану антисептиком.

Техніка розкриття ретромолярного підокісного абсцесу

Мета оперативного втручання: надати відтік гнійному ексудату та дренувати гнійний осередок під окістям в ділянці ретромолярної ямки при ускладненому прорізуванні третього великого кореневого зубу нижньої щелепи або ускладненні його періодонтиту.

Матеріальне забезпечення:

- одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій.

- розчин анестетика.

- стоматологічне дзеркало.

- пінцет стоматологічний.

- скальпель.

- затискач Мікулича.

- марлеві шарики.

- шприц з тупою голкою та водним розчином антисептика.

- гачок Фарабефа.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується з права і попереду пацієнта Пацієнт сидить в кріслі з опущеним підборіддям, його голова розміщується на рівні ліктьового суглобу лікаря.

Методика проведення:

Після попередньо проведеного знеболювання лікар відводить гачком Фарабефа щоку пацієнта назовні.

Лікар розміщує в руці гострокінцевий скальпель таким чином, щоб його лезо було направлене перпендикулярно до ретромолярної ямки, а не в бік щоки чи язика.

Лікар здійснює розтин слизової оболонки і окістя до кістки через центр інфільтрату, починаючи від його дистального відділу до коронки останнього зубу у зубний дузі.

Після проведеного розтину лікар розводить краї операційної рани за допомогою затискувача Мікулича.

Проводить евакуацію гнійного ексудату.

Операційну рану промиває розчином антисептика під струмом зі шприца з тупою голкою.

За допомогою пінцета та гладилки лікар вводить гумову смужку у операційну рану.

Техніка виконання періостотомії на вестибулярній поверхні альвеолярного відростка щелеп

Мета оперативного втручання: надати відтік гнійному ексудату та дренувати гнійний осередок під окістям альвеолярного відростку з вестибулярної сторони.

Матеріальне забезпечення:

- одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій.

- розчин анестетика.

- стоматологічне дзеркало.

- пінцет стоматологічний.

- скальпель.

- затискач Мікулича.

- марлеві шарики.

- шприц з тупою голкою та водним розчином антисептика,

- гачок Фарабефа.

Вимоги до лікаря.

Лікар розміщується з права і попереду від пацієнта Пацієнт сидить в кріслі, при оперативному втручанні на верхній щелепі - з закинутою головою на рівні плечового суглобу лікаря, при оперативному втручанні на нижній щелепі - з опущеним підборіддям на рівні ліктьового суглобу лікаря. Методика проведення:

Після попередньо проведеного знеболювання лікар відводить гачком Фарабефа щоку або губу пацієнта назовні.

Лікар розміщує в руці гострокінцевий скальпель таким чином, щоб його лезо було направлене перпендикулярно до поверхні кістки альвеолярного відростку, а не в бік щоки чи губи.

Лікар проводить розтин слизової оболонки і окістя до кістки, починаючи від дистального відділу запального інфільтрату до медіальної його межі - розтин слизової оболонки та окістя повинен охоплювати ділянку причинного зубу, а також дистального та медіального сусідніх зубів.

Після проведеного розтину лікар розводить краї операційної рани за допомогою затискача Мікулича або гладилки для евакуації ексудату.

Лікар промиває операційну рану розчином антисептика під струмом зі шприца з тупою голкою.

За допомогою пінцета та гладилки лікар вводить гумозу смужку у операційну рану

Техніка виконання оперативного втручання при серозном у перикоронариті

Мета оперативного втручання: висічення ділянки слизової оболонки, що прикриває коронку зубу, який прорізується.

Матеріальне забезпечення:

- одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій,

- розчин анестетика.

- стоматологічне дзеркало.

- пінцет стоматологічний.

- пінцет хірургічний.

- скальпель.

- кровоспинний затискач.

- хірургічні ножиці з довгими ручками.

- марлеві шарики.

- шприц з тупою голкою та водним розчином антисептика. і

- гачок Фарабефа.

- йодоформна турунда або марлева смужка з анестетиком та антибіотиком.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується з права і попереду від пацієнта. Пацієнт сидить в кріслі, а його підборіддя знаходиться на рівні ліктьового суглобу лікаря. Помічник лікаря відводить гачком Фарабефа або зуболікарським дзеркалом щоку пацієнта зовні.

Методика виконання:

Після попередньо проведеного знеболювання лікар скальпелем здійснює два паралельних розтині слизової оболонки над зубом мудрості у проекції вестибулярної та оральної поверхні його коронки до ретромолярної області. Відстань між розтинами має бути ширшою ніж коронкова частина зубу.

За допомогою розпатора лікар відшаровує слизовий клапоть біля його основи в ретромолярній ділянці.

Лікар лівою рукою фіксує слизовий клапоть затискачем або хірургічним пінцетом та відсікає клапоть за допомогою нижниць або скальпеля. Зафіксований клапоть лікар переміщує для ліпшого огляду рани.

Залишки "стінок капюшона" лікар видаляє хірургічною ложкою або нижницями.

Лікар здійснює гемостаз раневої поверхні за допомогою марлевого тампону, насиченого антисептиком, а іноді застосовує електрокоагуляцію раневої поверхні.

Лікар накладає на післяопераційну ділянку йодоформну турунду.

Техніка виконання оперативного втручання при гнійному перикоронариті Мета оперативного втручання: надати відтік гнійному ексудату та дренувати гнійний осередок під капюшоном слизової оболонки, що прикриває коронку зубу, який прорізується.

Матеріальне забезпечення:

- одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій.

- розчин анестетика. стоматологічне дзеркало.

- пінцет стоматологічний.

- скальпель.

- кровоспинний затискач.

- гладилка широка.

- марлеві шарики.

- шприц з тупою голкою та водним розчином антисептика.

- гачок Фарабефа.

- гумова смужка.

Вимоги до лікаря: Лікар розміщується з права і попереду пацієнта. Пацієнт сидить в кріслі з опущеним підборіддям, його голова розміщується на рівні ліктьового суглобу лікаря.

Методика проведення:

Після попередньо проведеного знеболювання лікар відводить гачком Фарабефа щоку пацієнта назовні.

Лікар розміщує в правій руці гострокінцевий скальпель таким чином, щоб його лезо було направлене перпендикулярно до жувальної поверхні коронки третього великого кореневого зубу нижньої щелепи та ретромолярної ямки, а не в бік щоки чи язика.

Лікар здійснює розтин слизової оболонки над зубом, що прорізується, та розтин окістя до кістки у ретромолярній ділянці через центр інфільтрату, починаючи від дистального відділу абсцесу до коронки зубу.

Після проведеного розтину лікар розводить краї операційної рани за допомогою затискувача Мікулича для евакуації гнійного ексудату.

Операційну рану лікар промиває розчином антисептика під струмом зі шприца з тупою голкою.

Широкою гладилкою або затискачем лікар відшаровує краї слизово-окісного клаптю для ліпшого відтоку гнійного ексудату.

За допомогою пінцета, або затискача та гладилки лікар вводить гумову смужку у операційну рану.

Техніка оперативного втручання при абсцесах та флегмонах щелепно-лицевої ділянки

Мета оперативного втручання: надати відтік гнійному ексудату, видалити некротизовані тканини та дренувати гнійний осередок у клітковинних просторах щелепно-лицевої ділянки.

Матеріальне забезпечення:

- водні та спиртові розчини антисептиків.

- марлеві шарики, хірургічні серветки, бинти.

- корнцанги, цапки.

- стерильна операційна білизна для ізоляції операційного поля.

- одноразовий шприц (5-10 мл) з голкою для внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій.

- розчин анестетика.

- гачки Фарабефа (середні та довгі).

- стоматологічне дзеркало. пінцет стоматологічний.

- хірургічні та анатомічні пінцети,

- скальпель.

- кровоспинні затискачі.

- шприц з тупою голкою та водним розчином антисептика.

- жолобуватий та пуговчастий зонди.

- розпатори.

- голкотримачі.

- хірургічні голки великі, малі, колючи та колюче-ріжучі.

- кетгут, шовк.

- хірургічні ножиці.

- при необхідності стоматологічні щипці та елеватори для видалення "причинних" зубів.

- марлеві смуги, що насичені гіпертонічним розчином.

- гумові смуги або трубчасті дренажі.

- мазі на основі поліетіленгліколю з антисептиками, антибіотиками та біологічно активними речовинами.

Вимоги до лікаря.

Пацієнт лежить на операційному столі на спіні, голова пацієнта повернута у протилежний запальному вогнищу бік (при втручаннях на бокових ділянках обличчя та шиї), або фіксована підголівником у центральному положенні (при втручаннях на ділянці дна порожнини рота, підборідної, губної, лобної ділянці). Хірург розміщується попереду і з права від пацієнта, асистент - зліва. Хірург обробляє операційне поле двічі спиртовими розчинами антисептиків марлевими серветками у корнцангах, ізолює операційне поле операційною білизною, яку фіксує цапками.

Помічник лікаря забезпечує повний огляд операційного поля, сушить кров марлевими серветками або шариками за допомогою пінцетів, та відводить тканини у операційної рані гачками Фарабефа.

Пацієнт може бути розміщений в кріслі, при оперативному втручанні у ділянках біля верхній щелепі - з закинутою головою на рівні плечового суглобу лікаря, при оперативному втручанні у ділянках біля нижньої щелепі - з опущеним підборіддям на рівні ліктьового суглобу лікаря. Методика проведення:

Після обробки операційного поля, визначення місця розтину тканин лікар здійснює термінальну анестезію методом тугого повзучого інфільтрату та доповнює її при необхідності провідниковим знеболенням.

Лікар скальпелем розтинає тканини пошарово, при необхідності додатково вводить розчин анестетика у тканини операційної рани.

Гостро (за допомогою скальпелю над жолобуватим зондом) та тупо (розшаровуючи тканини затискачем) лікар проникає у порожнину абсцесу або у осередок розлитого гнійного запалення клітковини та м'язів щелепно-лицевої ділянки.

По ходу розтинання тканин лікар зупиняє кровотечу методами накладання на судину, що кровоточить, кровоспинного затискача, перев'язки або її прошивання. При цьому помічник лікаря сушить рану - марлевими серветками або шариками видаляє вільну кров, кров'яні згустки, допомагає у перев'язці та прошиванні судин.

Після розкриття гнійного осередку лікар евакуює ексудат та некротизовані тканини, здійснює пальцеву ревізію ураженого клітковинного простору та прилеглих просторів та ділянок, куди можливе розповсюдження гнійно-запального процесу.

При локалізації гнійно-запального осередку під сухожиллям м'язів лікар відшаровує їх за допомогою розпатора або кровоспинних затискачів, що введені у рану.

Лікар промиває рану водним розчином антисептика під струмом зі шприца з тупою голкою.

Операційну рану лікар дренує за допомогою затискачів, жолобуватого або пуговчастого зондів довгими гумовими та марлевими смугами, що насичені гіпертонічним розчином, антисептиками або мазями,

У рану та на її поверхню лікар вводить та накладає марлеві серветки з гіпертонічним розчином, антисептиками або мазями. Рану з перев'язувальним матеріалом лікар закриває стерильною хірургічною марлевою серветкою, яку укріплює помічник тім'яно-підборідною бинтовою пов'язкою.

При необхідності лікар видаляє "причинний" зуб.

Техніка оперативного втручання при конкрементозному субмаксилиті

Мета оперативного втручання: через розріз верхньої стінки вивідного протоку піднижньощелепної слинної залози у під'язиковій ділянці видалити камені та надати відтік запальному ексудату та слині.

Матеріальне забезпечення:

- водні розчини антисептиків.

- одноразовий шприц (5-10 мл) з голкою для підшкірних ін'єкцій.

- марлеві шарики.

- розчин анестетика.

- гачок Фарабефа.

- стоматологічне дзеркало.

- скальпель.

- пінцет хірургічний лапчастий.

- кровоспинні затискачі.

- шприц з тупою голкою.

- голкотримач.

- хірургічна голка мала колюче-ріжуча.

- шовк.

- хірургічні ножиці.

- гумова смуга вузька.

Вимоги до лікаря:

Камені видаляють з боку порожнини рота. Пацієнт сидить у кріслі з приведеною до груднини головою з опущеним підборіддям на рівні ліктьового суглобу лікаря. Хірург розміщується попереду і з права від пацієнта, асистент - зліва. Помічник лікаря забезпечує повний огляд операційного поля, сушить кров марлевими шариками за допомогою пінцету.

Методика проведення:

Лікар виконує анестезію язикового нерву на стороні захворювання.

Пацієнта прохають широко відкрити рота та підвести язика до піднебіння. Помічник лікаря фіксує язик гачком Фарабефа або зуболікарським дзеркалом.

Лікар пальпує тканини під'язикової ділянки та визначає місце розташування конкременту у вивідному протоку.

Через м'які тканини позаду каменю лікар проводить шовкову лігатуру за допомогою голкотримача, голки та шовкової лігатури. Лігатуру зав'язує декількома вузлами та фіксує затискачем у якості "тримача". Помічник помірним натягом лігатури перешкоджає зануренню каменя до заду.

Скальпелем лікар розрізає слизову оболонку та стінку протоку над місцем розташування конкременту.

Розводячи краї рани затискачем, лікар виявляє камінь та видаляє його лапчастим пінцетом або хірургічною ложкою.

При малих розмірах каменю та його складної локалізації лікар перед розрізом слизової оболонки зондує проток. По зонду розсікає слизову оболонку та верхню стінку вивідного протоку.

Після видалення каменю лікар знімає лігатуру з м'яких тканин.

Операційну рану промивають водним розчином антисептика.

При наявності гнійного ексудату у рану вводять гумову стрічку, яку підшивають до слизової оболонки порожнини рота. При відсутності гнійного ексудату рану не ушивають та не дренують.

Техніка оперативного втручання при хронічному одонтогенному гаймориті (операція гайморотомія по Колдуел-Люку)

Мета оперативного втручання: доступом з боку порожнини рота через отвір у передньої стінки верхньої щелепи видалити запально-змінену слизову оболонку верхньощелепної пазухи та забезпечити відтік запального ексудату через співвустя у нижньому носовому ходу.

Матеріальне забезпечення:

водні та спиртові розчини антисептиків, стерильна операційна білизна для ізоляції операційного поля, корнцанги малі, цапки, одноразовий шприц (5-10 мл) з голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій, розчин анестетика, марлеві шарики та серветки, гачок Фарабефа, пінцет хірургічний та анатомічний, скальпель, розпатор, кровоспинні затискачі, стамеска Воячека, жолобувате долото, пряме долото, кісткові кусачки Гаєка, гостра хірургічна ложка, шприц з тупою голкою, марлева смуга, насичена йодоформною сумішшю, довжиною до 1м. голкотримач, хірургічна голка мала колюче-ріжуча, шовк або кетгут, хірургічні ножиці.

Вимоги до лікаря.

Пацієнт лежить на операційному столі на спіні, голова пацієнта повернута у протилежний запальному вогнищу бік та фіксована підголівником. Хірург розміщується попереду і з права від пацієнта, асистент - зліва. Хірург обробляє шкіру середньої та нижньої зони обличчя двічі спиртовими розчинами антисептиків марлевими серветками у корнцангах, ізолює операційне поле операційною білизною, яку фіксує цапками. Помічник лікаря забезпечує повний огляд операційного поля, сушить кров марлевими серветками або шариками за допомогою пінцетів, та відводить тканини у операційної рані гачками Фарабефа.

Методика проведення:

Лікар виконує провідникову анестезію верхньощелепного нерву на стороні захворювання.

Лікар здійснює розріз слизової оболонки та окістя в присінку порожнини рота нижче перехідної складки верхньої щелепи від ікла до другого моляра.

Прямим розпатором та марлевим шариком відшаровує слизову та окістя від кістки до верху від лінії розрізу та відтягує слизово-окісний клапоть гачком Фарабефа, широко оголюючи передню поверхню верхньощелепної кістки.

Лікар здійснює гемостаз, накладаючи на пошкоджені судини кровоспинні затискачі та перев'язуючи судини кетгутом.

За допомогою жолобуватого долота або стамески Воячека лікар перфорує стінку верхньощелепної пазухи.

Через створений отвір кусачками Гаєка лікар розширює отвір до розмірів, достатніх для огляду пазухи.

Ексудат та кров помічник лікаря видаляє з верхньощелепної пазухи та порожнини рота за допомогою слиновідсмоктувача або марлевих серветок.

За допомогою хірургічної ложки, пінцетів, затискачів та марлевих серветок лікар видаляє патологічно змінену слизову оболонку, поліпи та чужорідні тіла.

Пазуху зрошують водними розчинами антисептиків.

Після ретельного гемостазу лікар здійснює огляд стінок пазухи та видаляє залишки зміненої слизової оболонки.

Прямим долотом або закритим затискачем лікар перфорує медіальну стінку пазухи таким чином, щоб утворилося кісткове вікно декілька ближче та до переду від середньої частини нижнього носового ходу довжиною 2,0-2,5 см та висотою 1,2-1,5 см. Основа отвору повинна бути розташована на рівні дна пазухи. Скальпелем розсікають слизову оболонку нижнього носового ходу у ділянці створеного отвору.

Далі лікар здійснює тампонаду пазухи йодоформною марлевою смугою. Укладку тампона починають з виведення одного кінця марлевої смуги через співвустя у нижньому носовому ході назовні, другий кінець смуги укладають з самих віддалених частин пазухи шарами у вигляді "гармошки", щоб при підтягуванні тампона він легко виводився з пазухи.

Слизово-окісний клапоть укладають на попереднє місце та ушивають вузловими шовковими швами за допомогою голкотримача, колюче-ріжучої голки. Помічник лікаря хірургічними ножицями зрізає залишки шовкових лігатур, відступаючи від накладених вузлів до 0,3-0,5 см.

Лінію швів у порожнини рота обробляють розчинами антисептиків.

Тампон видаляють через нижній носовий хід на третю добу під потенційованим місцевим знеболенням. Шви знімають на 5-6 добу.

Техніка оперативного втручання при перфоративному одонтогенному гайморити (операція гайморотомія по Колдуел-Люку з пластикою перфоративного отвору клаптем з присінку порожнини рота)

Мета оперативного втручання: доступом з боку порожнини рота через отвір у передньої стінки верхньої щелепи видалити запально-змінену слизову оболонку верхньощелепної пазухи, чужорідне тіло (корінь зубу), забезпечити відтік запального ексудату через співвустя у нижньому косовому ходу, видалити змінену слизову оболонку перфоративного отвору та слизово-окісним клаптем з присінку порожнини рота закрити перфоративний отвір у порожнини рота.

Матеріальне забезпечення: водні та спиртові розчини антисептиків. стерильна операційна білизна для ізоляції операційного поля. корнцанги малі, цапки. одноразовий шприц (5-10 мл) з голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій. розчин анестетика. марлеві шарики та серветки. гачок Фарабефа. пінцет хірургічний та анатомічний. скальпель. розпатор. кровоспинні затискачі, стамеска Воячека. жолобувате долото. пряме долото. кісткові кусачки Гаєка. гостра хірургічна ложка. шприц з тупою голкою. марлева смуга, насичена йодоформною сумішшю, довжиною до 1м. голкотримач, хірургічна голка мала колюче-ріжуча. шовк або кетгут. хірургічні ножиці.

Вимоги до лікаря:

Пацієнт лежить на операційному столі на спіні, голова пацієнта повернута у протилежний запальному вогнищу бік та фіксована підголівником. Хірург розміщується попереду і з права від пацієнта, асистент - зліва. Хірург обробляє шкіру середньої та нижньої зони обличчя двічі спиртовими розчинами антисептиків марлевими серветками у корнцангах, ізолює операційне поле операційною білизною, яку фіксує цапками. Помічник лікаря забезпечує повний огляд операційного поля, сушить кров марлевими серветками або шариками за допомогою пінцетів, та відводить тканини у операційної рані гачками Фарабефа. Методика проведення:

Лікар виконує провідникову анестезію верхньощелепного нерву на стороні захворювання.

Лікар здійснює трапецієподібний розріз слизової оболонки та окістя в присінку порожнини рота з вестибулярного боку альвеолярного відростку верхньої щелепи у ділянці двох зубів, що межують з перфоративним отвором.

Прямим розпатором та марлевим шариком відшаровує слизову та окістя від кістки до верху від лінії розрізу та відтягує слизово-окісний клапоть гачком Фарабефа, широко оголюючи передню поверхню верхньощелепної кістки.

Лікар здійснює гемостаз, накладаючи на пошкоджені судини кровоспинні затискачі та перев'язуючи судини кетгутом.

Скальпелем лікар висікає змінену слизову оболонку та хірургічною ложкою видаляє грануляції з перфоративного отвору. Кістковими кусачками скушує виступаючи краї комірки відсутнього зубу.

За допомогою жолобуватого долота або стамески Воячека лікар перфорує стінку верхньощелепної пазухи.

Через створений отвір кусачками Гаєка лікар розширює отвір до розмірів, достатніх для огляду пазухи.

Ексудат та кров помічник лікаря видаляє з верхньощелепної пазухи та порожнини рота за допомогою слиновідсмоктувача або марлевих серветок.

За допомогою хірургічної ложки, пінцетів, затискачів та марлевих серветок лікар видаляє патологічно змінену слизову оболонку, поліпи, халестеатомні маси та чужорідні тіла з верхньощелепної пазухи.

Пазуху зрошують водними розчинами антисептиків.

Після ретельного гемостазу лікар здійснює огляд стінок пазухи та видаляє залишки зміненої слизової оболонки.

Прямим долотом або закритим затискачем лікар перфорує медіальну стінку пазухи таким чином, щоб утворилося кісткове вікно декілька ближче та до переду від середньої частини нижнього носового ходу довжиною 2,0-2,5 см та висотою 1,2-1,5 см. Основа отвору повинна бути розташована на рівні дна пазухи. Скальпелем розсікають слизову оболонку нижнього носового ходу у ділянці створеного отвору.

Далі лікар здійснює тампонаду пазухи йодоформною марлевою смугою. Укладку тампона починають з виведення одного кінця марлевої смуги через співвустя у нижньому носовому ході назовні, другий кінець смуги укладають з самих віддалених частин пазухи шарами у вигляді "гармошки", щоб при підтягуванні тампона він легко виводився з пазухи.

Слизово-окісний клапоть укладають на попереднє місце, закриваючи перфоративний отвір, та ушивають вузловими шовковими швами за допомогою голкотримача, колюче-ріжучої голки, починаючи з ділянки обробленого норицевого ходу.

Помічник лікаря хірургічними ножицями зрізає залишки шовкових лігатур, відступаючи від накладених вузлів до 0,3-0,5 см.

Лінію швів у порожнини рота обробляють розчинами антисептиків та закривають марлевим тампоном, насиченим йодоформною сумішшю, який фіксують швами або захисною пластмасовою платівкою.

Тампон видаляють через нижній носовий хід на 6-7 добу під потенційованим місцевим знеболенням. Мета тампонади - створення умов для збереження та організації кров'яного згустку. Шви знімають через тиждень після операції.

Техніка кюретажу комірки після видалення зубів на нижній щелепі

Мета оперативного втручання: видалення грануляцій, гранульом, осколків зубів з комірки та створення умов для неускладненого її загоєння.

Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій. розчин анестетика. зуболікарське дзеркало. зуболікарський пінцет. хірургічні ложки (середня і мала). гладилка широка. марлеві тампони. шприц з тупою голкою та розчином антисептика. марлева смужка, насичена йодоформною сумішшю. порошок або водневий чи масляний розчин антисептика, антибіотика широкого спектру дії.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі. Втручання лікар здійснює безпосередньо після видалення зубу, або при наявності ознак гострого запального процесу у комірці видаленого декілька днів тому зубу.

Методика проведення:

Лікар здійснює провідникове знеболення в залежності від розташування комірки зубу.

Після видалення однокореневих зубів проводить кюретаж комірки за допомогою малої хірургічної ложки. Обстежують дно комірки, при цьому видаляють гранульому, залишки грануляцій, вільно розміщені осколки зубу і кісткової тканини комірки Лікар добивається наповнення комірки кров'ю.

Після заповнення комірки кров'ю за допомогою марлевого тампона пальцями лікар здавлює (репонує) краї комірки.

Після видалення багатокореневих зубів лікар проводить кюретаж комірки кожного кореня, добивається наповнення їх кров'ю, та репонує краї комірки.

При кюретажі комірки з приводу запального ускладнення її загоєння, лікар після видалення грануляцій, гранульом, залишків коренів та пошкоджених стінок альвеоли промиває комірку розчином антисептика та поміщує у неї порошок або водневий чи масляний розчин антисептика або антибіотика, здійснюючи тампонаду комірки марлевою смужкою.

Заміну тампону лікар здійснює через 2-3 доби до зменшення явищ запалення та появи у комірці грануляційної тканини

Техніка кюретажу комірки після видалення зубів на верхній щелепі

Мета оперативного втручання: видалення грануляцій, гранульом, осколків зубів з комірки та створення умов для неускладненого її загоєння.

Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій. розчин анестетика. зуболікарське дзеркало. зуболікарський пінцет. хірургічні ложки (середня і мала). гладилка широка: марлеві тампони. шприц з тупою голкою та розчином антисептика. марлева смужка, насичена йодоформною сумішшю. порошок або водневий чи масляний розчин антисептика, антибіотика широкого спектру дії.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі. Втручання лікар здійснює безпосередньо після видалення зубу, або при наявності ознак гострого запального процесу у комірці видаленого декілька днів тому зубу.

Методика проведення:

Лікар здійснює провідникове знеболення в залежності від розташування комірки зубу.

При видаленні однокореневих зубів, корені яких не прилягають до дна верхньощелепної пазухи, кюретаж проводять по методиці, що описана для зубів нижньої щелепи.

При видаленні зубів, верхівки коренів яких можуть дуже близько прилягати до дна верхньощелепної порожнини, маніпуляції слід проводити дуже обережно щоб не допустити перфорації дна гайморової пазухи по методиці, що описана для зубів нижньої щелепи.

Техніка припинення коміркової кровотечі шляхом тампонади лунки

Мета маніпуляції: зупинити кровотечу з комірки видаленого зуба шляхом створення тиску на судини її стінки тугим тампоном.

Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій. розчин анестетика, зуболікарське дзеркало. зуболікарський пінцет. хірургічна ложка мала. гладилка широка. марлеві тампони. марлева смужка, насичена йодоформною сумішшю.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі. Втручання лікар здійснює безпосередньо після видалення зубу, або при вторинної кровотечі (застосовуються препарати антибіотиків або антисептиків).

Методика проведення:

Лікар здійснює провідникове знеболення в залежності від розташування комірки зубу.

За допомогою пінцета та хірургічної ложки лікар видаляє залишки кров'яного згустку, марлевим тампоном висушує комірку зуба.

Лікар ретельно оглядає комірку та перевіряє, чи немає в комірці вільно розміщених осколків зуба, відламаних кісткових фрагментів стінок комірки. При наявності цих "чужорідних" тіл лікар за допомогою хірургічної ложки або широкої (зворотної) гладилки видаляє їх.

Довгу смужку йодоформної марлі лікар вводить в комірку, починаючи з глибоких її ділянок і щільно притискуючи марлю до країв.

При кровотечі з комірки багатокореневого зуба лікар комірку кожного кореня щільно виповнює йодоформною марлею.

Поверху йодоформного тампона, що заповнює комірку зуба, лікар укладає сухі тампони. Хворий повинен натиснути на них, міцно стиснувши зуби.

Через 30-40 хвилин лікар видаляє тампон, що накладений поверх комірки При відсутності кровотечі хворого відпускають.

Після зупинки кровотечі тампон з комірки видаляють через 3-4 доби, далі замінюючи тампони, лікар досягає гранулювання стінок комірки.

Техніка припинення коміркової кровотечі медикаментозними засобами

Мета маніпуляції: зупинити кровотечу з комірки видаленого зуба шляхом введення у неї тампонів з кровоспинними медикаментозними засобами.

Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутришньом’язових ін'єкцій. розчин анестетика. зуболікарське дзеркало. зуболікарський пінцет. хірургічна ложка мала. гладилка широка. марлеві тампони. марлева смужка суха. кровоспинна марля "Оксицелодекс", гемостатична марля або губка, фібринова плівка, гемостатична колагенова губка, желатинова губка "Кровостан", антисептична губка з канаміцином або амбеном, розчини тромбіну, гемофобіну, епсілон-амінокапронової кислоти, препарат «аміфер» («капрофер»).

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі. Втручання лікар здійснює безпосередньо після видалення зубу, або при пізньої вторинної кровотечі (застосовуються гемостатичні препарати з антибіотиком).

Методика проведення:

Лікар здійснює провідникове знеболення в залежності від розташування комірки зубу.

За допомогою пінцета та хірургічної ложки лікар видаляє залишки кров'яного згустку, марлевим тампоном висушує комірку зуба.

Лікар ретельно оглядає комірку та перевіряє, чи немає в комірці вільно розміщених осколків зуба, відламаних кісткових фрагментів стінок комірки. При наявності цих "чужорідних" тіл лікар за допомогою хірургічної ложки або широкої (зворотної) гладилки видаляє їх.

Довгу смужку марлі лікар насичує гемостатичним розчином. Гемостатичну марлю або губку лікар відрізає до потрібних розмірів. Комірку висушує марлевими шариками та ізолює від слини.

За допомогою пінцету та гладилки лікар вводить у комірку марлеву смужку, починаючи з глибоких її ділянок і щільно притискуючи марлю до країв.

При кровотечі з комірки багатокореневого зуба слід комірку кожного кореня щільно виповнити марлевою смужкою.

Поверху тампона, що заповнює комірку зуба, лікар кладе_сухі тампони. Хворий повинен натиснути на них, щільно стиснувши зуби.

Через 30-40 хвилин тампон, що накладений поверх комірки, лікар видаляє, переконуючись у зупинці кровотечі. При відсутності кровотечі хворого відпускають. У разі незупинної кровотечі лікар видаляє всі тампони і знову повторює маніпуляцію з більшою ретельністю.

Після зупинки кровотечі тампон з комірки видаляють через 3-4 доби. Замінюючи тампон у комірки через 2-3 доби, лікар досягає гранулювання стінок комірки.

Техніка ушивання лунки зубу при кровотечі

Мета маніпуляції: зупинити кровотечу з комірки видаленого зуба шляхом введення у неї турунди з медикаментозними засобами та зближення країв комірки швами, що не розсмоктуються.

Матеріальне забезпечення: одноразовий шприц (5 мл) з голкою для внутрішньом'язових ін'єкцій, розчин анестетика, зуболікарське дзеркало, зуболікарський пінцет, хірургічна ложка мала, гладилка широка, марлеві тампони, марлева смужка суха, марлева смужка насичена йодоформною сумішшю, кровоспинна марля "Оксицелодекс", гемостатична марля або губка, гемостатична колагенова губка, желатинова губка "Кровостан", антисептична губка з канаміцином або амбеном, розчини тромбіну, гемофобіну, епсілон-амінокапронової кислоти, препарат аміфер (капрофер), голкотримач. хірургічна голка мала або середня колюче-ріжуча. шовк. ножиці хірургічні.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі. Втручання лікар здійснює безпосередньо після видалення зубу.

Методика проведення:

Лікар здійснює провідникове знеболення в залежності від розташування комірки зубу.

За допомогою пінцета та хірургічної ложки лікар видаляє залишки кров'яного згустку, марлевим тампоном висушує комірку зуба.

Лікар ретельно оглядає комірку та перевіряє, чи немає в комірці вільно розміщених осколків зуба, відламаних кісткових фрагментів стінок комірки. При наявності цих "чужорідних" тіл лікар за допомогою хірургічної ложки або широкої (зворотної) гладилки видаляє їх.

Смужку марлі лікар насичує гемостатичним, антисептичним або антибактеріальним розчином. Гемостатичну марлю або губку лікар відрізає до потрібних розмірів Комірку висушує марлевими шариками та ізолює від слини.

За допомогою пінцету та гладилки лікар вводить у комірку марлеву смужку, починаючи з глибоких її ділянок і щільно притискуючи марлю до країв

При кровотечі з комірки багатокореневого зуба слід, комірку кожного кореня щільно виповнити марлевою смужкою.

Відступаючи від країв комірки на 0,5-0,75 см лікар за допомогою голкотримача, хірургічної голки та шовку накладає вузлові або П-подібний шов. Для цього лікар робить вкол голки через слизову оболонку краю комірки з вестибулярного боку, витягує голку з частиною шовного матеріалу з рани, перезаряджає голкотримач, робить вкол голки у оральну (піднебінну) стінку комірки з боку комірки та витягує голку з рани. Далі, затягуючи пальцями обох рук або голкотримачем та пінцетом кінці шовкової лігатури, лікар накладає подвійний вузол під натягом лігатур, потім - одинарний, далі – подвійний зворотний вузол. Для накладання П-подібного вузлу лікар робить вкол голки через слизову оболонку краю комірки з вестибулярного боку, витягує голку з частиною шовного матеріалу з рани, перезаряджає голкотримач, робить вкол голки у оральну (піднебінну) стінку комірки з боку комірки га витягує голку з рани, знову перезаряджає голкотримач, робить вкол голки через слизову оболонку з орального (піднебінного) боку до середини комірки, витягує голку, перезаряджає голкотримач, робить останній вкол голки з середини комірки через слизову оболонку на вестибулярний бік комірки. Затягуючи пальцями обох рук або голкотримачем та пінцетом кінці шовкової лігатури, лікар накладає подвійний вузол під натягом лігатур, потім - одинарний, далі - подвійний зворотний вузол. Хірургічними ножицями лікар зрізає кінці лігатур над вузлами, залишаючи по 0,3-0,5 см.

Поверху тампона, що заповнює комірку зуба та накладеного шву, лікар кладе сухі тампони. Хворий повинен натиснути на них, щільно стиснувши зуби.

Через 30-40 хвилин тампон, що накладений поверх комірки, лікар видаляє, переконуючись у зупинці кровотечі. При відсутності кровотечі хворого відпускають. Після зупинки кровотечі тампон з комірки видаляють через 3-4 доби.

Шви та турунду з комірки лікар видаляє на 5-6 добу, коли починається гранулювання її стінок.

Техніка припинення коміркової кровотечі механічним шляхом

Мета маніпуляції: зупинити кровотечу з комірки видаленого зуба шляхом притиснення її стінок, міжкореневої або міжальвеолярної перетинки кореневими щипцями або кістковими кусачками, стерильними крампонними щипцями.

Матеріальне забезпечення: зуболікарське дзеркало, зуболікарський пінцет, хірургічна ложка мала, гладилка широка, марлеві тампони, марлева смужка насичена йодоформною сумішшю, кореневі щипці - багнетоподібні або дзьобоподібні, кісткові кусачки. крампонні щипці.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі. Втручання лікар здійснює безпосередньо після видалення зубу.

Методика проведення:

За допомогою пінцета та хірургічної ложки лікар видаляє залишки кров'яного згустку, марлевим тампоном висушує комірку зуба

Лікар ретельно оглядає комірку та перевіряє, чи немає в комірці вільно розміщених осколків зуба, відламаних кісткових фрагментів стінок комірки. При наявності цих "чужорідних" тіл лікар за допомогою хірургічної ложки або широкої (зворотної) гладилки видаляє їх.

Оглядаючи комірку за допомогою зуболікарського дзеркала, лікар визначає місце внутрішньокісткової кровотечі.

У разі кровотечі з міжкореневої перетинки лікар накладає на неї щічки щипців через комірки коренів та щільно стискає їх, щоб розчавлена кістка закрила просвіт судин, що кровоточать. У разі кровотечі з вестибулярної або оральної (піднебінної) стінки комірки лікар широкою гладилкою відшаровує слизову оболонку від ділянці альвеолярного відростку, накладає щічки кореневих щипців на стінку альвеоли з внутрішнього та зовнішнього боку та стискає їх.

Після припинення кровотечі у разі пустої комірки (не заповненої кров'ю) лікар туго тампонує альвеолу смужкою марлі, що насичена гемостатичним, антисептичним або антибактеріальним розчином, або йодоформною сумішшю.

Поверху тампона, що заповнює комірку зуба, лікар кладе сухі тампони. Хворий повинен натиснути на них, щільно стиснувши зуби.

Через 10-15 хвилин тампон, що накладений поверх комірки, лікар видаляє, переконуючись у зупинці кровотечі. При відсутності кровотечі хворого відпускають. Після зупинки кровотечі тампон з комірки видаляють через 3-4 доби.

Техніка видалення пухлин м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки

Мета оперативного втручання: видалення доброякісної пухлини, що має екзофітний, експансивний ріст, з дотриманням правил антибластики - запобігання збереження пухлинних клітин у операційній рані та навколишніх тканинах.

Матеріальне забезпечення: водні та спиртові розчини антисептиків для обробки операційного поля, марлеві шарики, хірургічні серветки, стерильна білизна для ізоляції операційного поля, одноразовий шприц (2 мл) з голкою для підшкірних ін'єкцій, розчин анестетика, пінцет хірургічний, скальпель, кровоспинний затискач, голкотримач, голка хірургічна мала, кетгут, синтетична хірургічна нитка або ліска. голка хірургічна атравматична з синтетичною монофіламентною ниткою, хірургічні ножиці, лейкопластир, побутові ножиці.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду та з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться у кріслі з зафіксованою головою під кутом 90° до вісі тіла, голова пацієнта на рівні ліктя лікаря. Пацієнт може лежати на операційному столі з зафіксованою головою у підголівнику.

Методика проведення:

Лікар двічі здійснює обробку операційного поля за допомогою марлевих кульок зі спиртом або спиртовим розчином хлоргексидина біглюконату радіальними рухами від новоутворення до периферії анатомічної ділянки.

Лікар здійснює ін'єкційну термінальну пошарову анестезію операційної зони.

Двома напівлунними розрізами шкіри, що збігаються, лікар охоплює основу новоутворення, відступаючи від нього до 0,5 см.

Розрізає скальпелем підшкірну клітковину, за допомогою затискача відшаровує тканини з основою новоутворення від оточуючих тканин на глибину не менш 1,0 см.

По ходу відшарування тканин лікар зупиняє кровотечу шляхом накладання на судини затискача та їх перев'язки та пересічення.

Видалену пухлину з оточуючими тканинами Лікар залишає для подальшого патолого-гістологічного дослідження, відкладаючи на окремий марлевий шарик або серветку.

Після видалення пухлини лікар оглядає рану та переконується у повному видалені всіх змінених тканин.

Після видалення пухлини лікар здійснює антисептичну обробку раневої поверхні водними розчинами антисептиків.

За допомогою голкотримача з колюче-ріжучою голкою та кетгуту лікар накладає занурені вузлові шви на фасціальні листки, м'язи, клітковину.

Після ретельного співставлення країв шкірної рани без натягу (можлива мобілізація країв за допомогою підсікання країв шкіри та її відшарування від підшкірної клітковини) Лікар голкотримачем з атравматичною голкою та монофіламентою ниткою або ліскою накладає вузлові або внутрішньошкірний безперервний шов. Для цього лікар робить вкол атравматичної голки на краю шкірної рани у товщу шкіри у дальньому від себе кути рани, витягує голку. Зовнішній кінець нитки тримає у правій руці, голкотримач - у лівій. Обмотує двічі кінець нитки кругом зімкнутих щічок голкотримача, лікар розкриває голкотримач та фіксує у ньому відрізок нитки, що найближчий до рани. Витягуючи цій кінець нитки у створений понад щічками голкотримача подвійний вузол, лікар утворює невелику петлю, яку декількома подібними вузлами фіксує на поверхні шкіри у місці вколу голки. Далі лікар, заряджаючи голкотримач після кожного вколу та просунення голки у товщі шкіри на симетричних краях шкірної рани, ретельно співставляючи їх, зближає краї рани до стану тісного контакту. При цьому не можна створювати зморшки, заглиблення, перетягнення країв шкірної рани, поверхня шкіри повинна бути гладенькою. Накладання шву лікар закінчує виколом голки на поверхню шкіри у найближчому куті рани та створенням петлі з залишку нитки.

На рану лікар накладає асептичну серветку, яку укріплює бинтовою або лейкопластирною пов'язкою.

Лікар дає рекомендації хворому по догляду за шкірою обличчя - обробка рани спиртовими розчинами антисептиків або накладання стерильного бактерицидного пластиру.

Лікар заповняє медичну картку пацієнта, направлення операційного матеріалу на патолого-гістологічне дослідження, яке реєструє у відповідному журналі.

Техніка видалення пухлин альвеолярних відростків щелеп

Мета оперативного втручання: видалення доброякісної пухлини, що має екзофітний, експансивний ріст, з дотриманням правил антибластики - запобігання збереження пухлинних клітин у операційної рані та навколишніх тканинах.

Матеріальне забезпечення: водні розчини антисептиків для обробки операційного поля, марлеві шарики, одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутришньом'язових ін'єкцій, розчин анестетика, пінцет хірургічний, скальпель, розпатор, долото жолобувате та пряме, хірургічна ложка, широка гладилка, кровоспинний затискач, голкотримач, голка хірургічна мала та середня колюче-ріжуча, кетгут, хірургічні ножиці.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду та з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться у кріслі з зафіксованою головою під кутом 90° до вісі тіла, голова пацієнта на рівні ліктя лікаря Пацієнт може лежати на операційному столі з зафіксованою головою у підголівнику.

Методика проведення:

Лікар здійснює провідникову анестезію операційної зони.

Лікар виконує етапи оперативного втручання - альвеолектомія до забезпечення огляду кісткової пухлини та створення раціонального доступу до неї.

За допомогою долота, хірургічної ложки, широкої гладилки лікар видаляє пухлину з кісткової рани.

Видалену пухлину з оточуючими тканинами лікар залишає для подальшого патолого-гістологічного дослідження,відкладаючи на окремий марлевий шарик або серветку.

Після видалення пухлини лікар оглядає рану та переконується у певному видалені всіх змінених тканин.

Після видалення пухлини лікар здійснює антисептичну обробку раневої поверхні водними розчинами антисептиків.

Лікар укладає слизово-окісний клапоть на попереднє місце та за допомогою голкотримача з колюче-ріжучою голкою та кетгуту накладає вузлові шви на слизову оболонку.

Лікар дає рекомендації хворому по догляду за порожниною рота.

Лікар заповняє медичну картку пацієнта, направлення операційного матеріалу на патолого-гістологічне дослідження, яке реєструє у відповідному журналі.

Техніка видалення пухлин язика

Мета оперативного втручання: видалення доброякісної пухлини, що має експансивний ріст, з дотриманням правил антибластики - запобігання збереження пухлинних клітин у операційної рані та навколишніх тканинах, та попередження розвитку кровотечі з судин язика та його деформації після оперативного втручання.

Матеріальне забезпечення: водні розчини антисептиків для обробки операційного поля, марлеві шарики, одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для внутришньом'язових ін'єкцій, розчин анестетика, язикотримач, пінцет хірургічний, скальпель, кровоспинні затискачі, голкотримач, голка хірургічна мала та середня колюче-ріжуча, шовк, хірургічні ножиці.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду та з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться у кріслі з зафіксованою головою під кутом 90° до вісі тіла, голова пацієнта на рівні ліктя лікаря. Пацієнт може лежати на операційному столі з зафіксованою головою у підголівнику.

Методика проведення:

Лікар здійснює провідникову або термінальну анестезію операційної зони.

Лікар накладає язикотримач на ділянку розташування пухлини.

За допомогою скальпеля лікар двома напівлунними розрізами у повздовжньому напрямку розрізає слизову оболонку, відступаючи від краю пухлини до 0,5 см.

За допомогою затискача лікар відшаровує оточуючи тканини у операційної рані, повністю звільняючи пухлину від м'язів язика.

Видалену пухлину з оточуючими тканинами лікар залишає для подальшого патолого-гістологічного дослідження,відкладаючи на окремий марлевий шарик або серветку.

Після видалення пухлини лікар оглядає рану та переконується у повному видалені всіх змінених тканин.

При пошкодженні судин лікар накладає на них кровоспинний затискач, перев'язує та пересікас їх, забезпечуючи гемостаз у рані.

Після видалення пухлини лікар здійснює антисептичну обробку раневої поверхні водними розчинами антисептиків.

За допомогою голкотримача з колюче-ріжучою голкою та кетгуту лікар накладає занурюючи вузлові шви на м'язи язика, та шовкові вузлові шви на слизову оболонку.

Лікар дає рекомендації хворому по догляду за порожниною рота.

Лікар заповняє медичну картку пацієнта, направлення операційного матеріалу на патолого-гістологічне дослідження, яке реєструє у відповідному журналі.

Техніка діатермокоагуляції пухлин м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки

Мета оперативного втручання: видалення доброякісної пухлини, що має екзофітний, експансивний ріст, з дотриманням правил антибластики - запобігання збереження пухлинних клітин у операційної рані та навколишніх тканинах.

Матеріальне забезпечення: водні та спиртові розчини антисептиків для обробки операційного поля, розчин йоду 3% спиртовий або розчин діамантового зеленого. марлеві шарики, хірургічні серветки, стерильна операційна білизна для ізоляції операційного поля. одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для підшкірних ін'єкцій. розчин анестетика, пінцет стоматологічний, скальпель, діатермокоагулятор, робоча частина до діатермокоагулятора у вигляді леза скальпеля, петлі (або кореневої голки), лейкопластир, побутові ножиці.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду та з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться у кріслі з зафіксованою головою під кутом 90° до вісі тіла, голова пацієнта на рівні ліктя лікаря.

Лікар перед втручанням готує до роботи діатермокоагулятор:

встановлює прибор на допоміжному столику.

З'єднує зі прибором клему ручки робочої частини, що попередньо оброблена спиртом або розчином антисептика.

Згідно з розмірами новоутворення вибирає робочу частину у вигляді леза скальпеля, петлі або кореневої голки.

Закріплює стерильну робочу частину на ручці.

Підключає прибор до електричної мережі з заземленням та вмикає прибор клавішею "ввімкнено".

Розміщує педаль у зручному для лікаря місці та регулює силу струму за шкалою на передній поверхні прибору.

Контроль готовності діатермокоагулятора до роботи - зелене світло контрольної лампочки на передній поверхні прибору.

Методика проведення:

Лікар двічі здійснює обробку операційного поля за допомогою марлевих кульок зі спиртом або спиртовим розчином хлоргексидина біглюконату радіальними рухами від новоутворення до периферії анатомічної ділянки.

Лікар здійснює ін'єкційну термінальну пошарову анестезію операційної зони.

Пінцетом у лівій руці лікар фіксує новоутворення.

Далі здійснює руйнування ніжки новоутворення у його основи шляхом прикладання робочої частини діатермокоагулятора у вигляді леза скальпеля або відсікання новоутворення з ніжкою від основи за допомогою петлі. При цьому етапі лікар замикає ланцюг прибору натисканням педалі. Для збереження операційного матеріалу для подальшого патолого-гістологічного дослідження лікар може видалити пухлину скальпелем двома напівлунними розрізами з захватом оточуючих тканин, а операційну рану коагулювати робочою частиною діатермокоагулятора лікар здійснює остаточну зупинку капілярної кровотечі - прикладає робочу частину прибору до основи новоутворення та вмикає робочий режим.

після видалення пухлини - антисептична обробка раневої поверхні розчином йоду або діамантового зеленого.

лікар дає рекомендації хворому по догляду за шкірою обличчя - запобігання зшкрябування кірочки з операційної рани, обробка рани спиртовими розчинами антисептиків або накладання стерильного бактерицидного пластиру.

лікар заповняє медичну картку пацієнта, направлення операційного матеріалу на патолого-гістологічне дослідження.

Техніка виконання діатермокоагуляції гіпертрофованого ясеневого сосочка

Мета оперативного втручання: видалення збільшеного ясеневого сосочку, що перешкоджає терапевтичному лікуванню зубу та накладанню пломби, утворюючи рубцевозмінену раневу поверхню.

Матеріальне забезпечення: комплект стоматологічних інструментів для обстеження зубів і порожнини рота. одноразовий шприц (2-5 мл) з голкою для підшкірних ін'єкцій або караульний шприц з голкою та карпулою з анестетиком. розчин анестетика. марлеві кульки або шарики. діатермокоагулятор. робоча частина до діатермокоагулятора у вигляді леза скальпеля або кореневої голки.

Вимоги до лікаря.

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі.

Перед початком процедури лікар підготовлює діатермокоагулятордо роботи:

- встановлює прибор на допоміжному столику.

- з'єднує зі прибором клему ручки робочої частини, що попередньо оброблена спиртом або розчином антисептика.

- згідно з розмірами новоутворення вибирає робочу частину у вигляді леза скальпеля, петлі або кореневої голки.

- закріплює стерильну робочу частину на ручці.

- підключає прибор до електричної мережі з заземленням та вмикає прибор клавішею "ввімкнено".

- розміщує педаль у зручному для лікаря місці та регулює силу струму за шкалою на передній поверхні прибору.

Контроль готовності діатермокоагулятора до роботи - зелене світло контрольної лампочки на передній поверхні прибору.

Методика проведення:

Після антисептичної обробки порожнини рота лікар здійснює знеболення тканин.

Ізолює та висушує операційну зону від слини марлевими шариками.

Лікар прикладає до основи ясеневого сосочка робочу частину діатермокоагулятора та замикає електричний ланцюг.

Пінцетом або гладилкою лікар видаляє коагульовані тканини з міжзубного проміжку.

Лікар промиває рану антисептиком.

Надає рекомендації хворому по догляду за раною.