Інформаційні системи та технології - основні поняття та історія розвитку

Система - цілісна сукупність взаємопов'язаних об'єктів, технологія - цілісна сукупність способів (прийомів) обробки матеріалів та виготовлення продуктів. Такі часто зустрічаються визначення понять системи і технології безвідносно до областей їх застосування. З цих визначень випливає, що поняття інформаційної системи ближче до апаратури, а поняття інформаційної технології ближче до сукупності команд, тобто до програми. Але однозначної межі між інформаційними системами і технологіями провести неможливо, тому що інформаційна техніка (апаратура) непрацездатна без програм, а програми самі по собі не потрібні без інформаційної техніки. Тому, на наш погляд, під інформаційною системою можна мати на увазі апаратно-програмний комплекс обробки інформації, а під інформаційною технологією - програмно-апаратний комплекс, призначений для тих же цілей. Іншими словами, мова йде про одне й те ж комплексі, тільки в різних поняттях.

Історія розвитку інформаційних комплексів (систем, технологій), відповідно, є історія розвитку ОТ і ПЗ, орієнтовно починаючи з 80-х рр.., так як до цього часу поняття інформаційних систем і технологій в загальновживаним сенсі ще не були відомі.

Інформаційні системи (ІС) і технології (ІТ) дали поштовх розвитку ІТ-бізнесу - починаючи з 1981 р., коли фірма IBM офіційно представила на ринок серійний ПК IBM PC. Принциповою особливістю IBM PC в порівнянні з ПК і мікрокомп'ютерами інших фірм став принцип "відкритої архітектури". Згідно з цим принципом IBM не стала захищати конструкцію ПК патентами, як робили фірми-конкуренти, а навпаки, зробила ПК рознімним блоком, а його конструкцію доступною будь-якому користувачу, який міг змінювати цю конструкцію на свій розсуд, за винятком "ядра" - мікропроцесора, мінімальної пам'яті. Успіх був приголомшливий, ринок відразу зорієнтувався на IBM PC, хоча IBM і втратила можливість одноосібно користуватися плодами свого успіху. Така була стратегія розумного бізнесу - популярність IBM PC і його "клонів", що коштували дешевше американського оригіналу, створила ринковий бум, в результаті якого IBM виграла фінансово (за рахунок кількості продажів дешевих ПК) і підняла свій престиж. Принцип відкритої архітектури привів до незалежності якості ПК від місця зборки ("біла", "жовта", "червона", "чорна" збірка) - головним тут були якість комплектуючих деталей, чіпів і ретельність тестування ПК. Разом з IBM стали процвітати і фірми Microsoft (Б. Гейтс, П. Аллен та ін) - розробник ПЗ для IBM PC - і Intel - постачальник комплектуючих для IBM PC.

Паралельно з IBM PC розвивалася "гілка" ПК Apple-Macintosh (т.зв. "Маки"): збірка - Apple Computers, ПЗ - Sun Microsystems, комплектуючі - Motorola. У СРСР ПК Apple-Macintosh не поширювалися, тому що США наклали заборону на цей клас машин як стратегічний товар.

IBM PC розроблені для науково-інженерних розрахунків, а Макі - для утворення, видавничої діяльності, мультимедіа. Тому широке використання IBM PC в нашій країні, швидше, змушене обставинами (інших типів машин дуже мало), ніж потребами справи. Так, використання IBM PC в освіті дозволяє реалізувати не більше 10% потенційних можливостей цього ПК. У результаті наша економіка зазнає значних збитків через експлуатацію відносно дорогих і потужних машин там, де можна було б обійтися малопотужними і, відповідно, дешевими ПК. Така "проза життя" не тільки в нашій країні.

Фірмам IBM, Microsoft, Intel все це добре відомо, тому в кінці 20-го століття на ринку з'являлися все більш дешеві комп'ютери.

Здешевлення ПК стало нормою комп'ютерного ринку (на відміну від практики продажів інших товарів). Це сприяло збільшенню кількості продажів і в цілому - спільного виграшу - і користувачів, і розробників. Сучасний ПК - це в повному розумінні інформаційна система і одночасно інформаційна технологія. Систематизуємо основні особливості ІТ-бізнесу:

"відкрита архітектура" апаратних засобів з орієнтацією на кінцевого користувача - непрофесіонала;

інваріантність до місця збірки апаратури при високій якості комплектуючих і ретельному тестуванні апаратури;

постійне зниження сукупної вартості володіння, до якої входять ринкові ціни ОТ і ПЗ, вартості експлуатації та ремонту, навчання та перекваліфікації персоналу;

безпаперовий документообіг.

Веб-стиль життя і роботи, що припускає єдність інформаційного простору для виробників і клієнтів ІТ-ринку, виключення посередників між виробниками і покупцями, наявність зворотного зв'язку між користувачами та виробниками ВТ і ПО, постійний реінжиніринг (реструктуризація) систем і технологій з виходом на upgrade- сервіс, дистанційне навчання, розвиток електронної комерції.

Починаючи з 80-х рр.. 20 ст. у розвитку ПЗ намітився перехід від використання алгоритмічних мов до автоматизації програмування (програмної інженерії). З'явилися системи візуального (Visual) програмування (з графічним інтерфейсом, зручним для створення складних програмних продуктів).

Одночасно намітилася тенденція виключити програміста з тріади "користувач -> програміст -> комп'ютер". Використання програм стало доступним самим користувачам, що істотно знизило витрати часу (і ін ресурсів) - від постановки завдання до результатів її вирішення. Адже щоб користуватися молотком, телевізором або літаком, не обов'язково знати, як вони влаштовані. Головне, щоб інструмент (техніка) був надійний і доступний. Аналогічно "юзер" може користуватися стандартними (під) програмами, знаючи тільки їх "вхід-вихід", але не знаючи змісту. Орієнтація на кінцевого користувача - це своєрідна реалізація принципу відкритої архітектури в програмуванні. Так у сучасних інформаційних системах і технологіях зійшлися воєдино здорові ідеї (принципи) розробки апаратних і програмних засобів.

Як зазначалося вище, операційні системи з 80-х р.р. до 2000 р. і зараз розвиваються в напрямку інтелектуалізації та орієнтації все на того ж кінцевого користувача, тобто в напрямку все більшої комфортності інтерфейсу (графічні та мовні інтерфейси WIMP і SILK - див. табл. 1). Такі ОС Windows, Linux, MacOS (Macintosh) і інЗвичайно, не можна обійти увагою і такі популярні мережеві інформаційні технології, яким теж властива інтелектуалізація і прагнення задовольнити якомога більше запитів користувачів мереж. Такі тенденції як в локальних, так і в глобальних мережевих технологіях. Ще один важливий клас мереж - корпоративні мережі, що виникли практично одночасно з глобальними мережами (кінець 60-х рр.. ХХ ст., Мережі General Electric, Cybernet та ін.). Корпоративні мережі локалізовані в рамках транснаціональних корпорацій, об'єднань, служб, фірм, мережевих спільнот тощо, але використовують для комунікацій глобальні мережі. Такі мережі Intranet, Extranet, аматорська мережа Fidonet. Наприклад, фірма Intel має підприємства практично на всіх континентах, використовуючи для комунікації між ними Internet, але доступ до відповідних каналах зв'язку мають тільки співробітники фірми і довірені користувачі. Вільного доступу до цих каналах немає - треба знати паролі та ін.

Втім, для хакерів (hacker) така проблема може і не існувати - адже у них глибина проникнення в закриті мережі є ознака, з дозволу сказати, "спортивного успіху". Особливою "популярністю" у хакерів в цьому сенсі користуються корпоративні мережі Пентагону, космічних агентств, банківських структур та ін. Хакери відповідальні і за "інфікування" мереж небезпечними комп'ютерними вірусами, які здатні вразити будь-який комп'ютер, підключений до інфікованої мережі. Слід розуміти, що хакери бувають різні. Взагалі хакер - це користувач, який досконально знає інформаційні системи і технології і вміє використовувати їх на практиці. Що ж у цьому поганого? Хакер - шанована людина в комп'ютерному співтоваристві. Інша справа, якщо хакер перетворюється у "зломщика" комп'ютерів і мереж, тобто в кракера (від cracker (англ.) - щипці для розколювання горіхів). Кракер - порушник законів і тому підлягає переслідуванню як злочинець з боку влади і добропорядних користувачів.

Великий розвиток в світі отримав також клас будинкових мереж як різновиду локальних мереж.

Історія розвитку російського "Інтернету" - Рунета - почалася в 1990 р. (реєстрація домену SU - Soviet Union). У 1991р. - Перший оператор інтерактивного доступу Гласнет, в 1993 р. - перша книга про Інтернет російською мовою. У 1994 р. в Інтернеті реєструється домен Ru (Russia). У 1995 р. - перші off-line сайти, в 1996 р. - перший пошуковий сервер Rambler, в 1998 р. - прояв інтересу до Інтернету з боку державної влади (в особі ФСБ). У 2006 р. в Рунеті з'явилися блоги (на сайтах News, Yandex), в 2009 р. зареєстровано кириличний домен РФ (Російська Федерація).